Концептуальні підходи щодо аналізу в управлінні інноваційною діяльністю

Концептуальні підходи щодо аналізу в управлінні інноваційною діяльністю Більшість лідируючих країн світу досягли високих результатів у економіці внаслідок випереджаючого розвитку науки і впровадження інновацій у порівнянні з зростанням промислового виробництва. Особливий інтерес представляють високотехнологічні галузі, активність яких в бізнесі прямо залежить від інновацій в науці і технологіях (у зв’язку з їх прискореним розвитком в порівнянні з іншими галузями). Для визначення закономірностей інноваційного розвитку необхідно оцінювати технологічний стан за сукупністю ресурсів, задіяних в інноваційній діяльності. Головним з них є інвестиційний чинник. Проте до теперішнього часу єдиний підхід до визначення рівня розвитку як окремих підприємств, так і галузей в цілому відсутній. Так, наприклад, в США використовується до 50 показників, за допомогою яких можна порівняти ефективність різних інноваційних підприємств і здійснювати моніторинг впливу інноваційної функції на діяльність корпорації за певний період [128]. Серед них: Rеsеаrсh Іntеnsіty Mеtrіс (показник, який визначає витрати на інновації віднесені до загальної кількості продажу), Tоtаl R&T Sреndіng (показник загальних витрат на інновації), Соst Sаvіng Rаtіо (показник рівня заощаджень корпорації, які є наслідком використання нових технологій, віднесених до річного прибутку). На підставі моніторингу і аналізу показників всіх фірм галузі визначається відповідний узагальнений показник окремої галузі. Потім визначається її місце в «технологічній ієрархії». Заслуговує уваги система показників оцінки інноваційної діяльності підприємств, розроблена Інститутом промислових досліджень (США) на базі моніторингу стану інновацій корпоративного сектора США. Вона базується на вартісних показниках (обсяг продажу, загальні витрати на заробітну плату робітників). Основними розрахунковими показниками є: показник дослідницької інтенсивності, питома вага джерел фінансування інноваційної діяльності (корпорації, бізнес-спілки тощо); питома вага у витратах на інновації базових досліджень, прикладних наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт, технічного обслуговування; загальні витрати по інноваціях на одиницю персоналу сфери розробок і досліджень, а також витрати на одиницю персоналу, обслуговуючого різні сфери інноваційної діяльності (базові дослідження, прикладні дослідження, технічне обслуговування); частка продажу нових або вдосконалених продуктів у загальному обсязі продажу; частка заощаджень корпорації в наслідок застосування нових або вдосконалених процесів і технологій в загальних витратах на інновації; кількість патентів на 100 працівників науково-технічної сфери; відношення кількості заявок на патенти до кількості отриманих патентів; питома вага витрат на внутрішні наукові дослідження до загальних витрат на інновації, частка щорічної амортизації нематеріальних активів у загальних витратах на інновації [152].