Грошові кошти та їх еквіваленти як об’єкти обліку і контролю

Грошові кошти та їх еквіваленти як об’єкти обліку і контролю Реформування та розвиток економіки України характеризується ускладненням фінансово-господарських зв’язків між суб’єктами підприємницької діяльності, посиленням конкуренції, активним впровадженням інформаційних технологій, удосконаленням методів ринкового регулювання і контролю та покликано пришвидшити процес інтеграції країни у світову спільноту. Зростання темпів розвитку вказаних явищ вимагає від суб’єктів господарювання якнайшвидшого досягнення та утримання в довгостроковій перспективі максимального значення фінансової стійкості, ознакою якої є здатність підприємства генерувати грошові потоки, які забезпечують його потреби в грошових коштах для здійснення власної діяльності. За цих умов на перший план виходить прийняття рішень оперативного, тактичного і стратегічного характеру щодо управління грошовими коштами, якість яких напряму залежить від особи, що їх приймає та її особистих характеристик: рівня знань, досвіду і таланту. Останні базуються на інформації, яка узагальнюється різноманітними службами підприємства, центральне місце серед яких займає бухгалтерська. Таким чином, бухгалтерський облік і контроль грошових коштів та їх еквівалентів, як найбільш ліквідної частини оборотних активів є однією з основних ланок управлінського процесу, спрямованого на забезпечення і подальше покращення фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємства. Особливості грошових коштів та їх еквівалентів, як об’єктів бухгалтерського обліку і контролю, можуть бути виявлені лише виходячи з їх економічної суті та з врахуванням понять, вироблених економічною наукою протягом останніх століть. В цьому контексті слід окремо закцентувати увагу на наукових підходах до дефініції грошей та грошових коштів, синтезувавши багатолітні дослідження науковців, спрямовані на вивчення цих термінів на макро- та мікроекономічному рівнях. Ця необхідність викликана, як тісним взаємозв’язком макро- та мікроекономіки, як окремих економічних наук (макрорівень складається з агрегованого мікрорівня), так і самих категорій грошей та грошових коштів. Гроші – це одне з найбільш грандіозних відкриттів людства на протязі його існування. Являючись найбільш вагомим чинником стабільного функціонування ринкової економіки, гроші прямо впливають на стабільність економічного розвитку країни, сприяючи максимальному використанню потужностей підприємств, повній зайнятості населення тощо. Саме ефективно діюча грошова система є тим каркасом на якому тримається весь кругообіг доходів та видатків, як економіки країни на макрорівні так і економіки підприємств на мікрорівні. Ще в 1890 р. Альфред Маршалл писав „... гроші ... є центром, навколо якого концентрувала свою увагу економічна наука” [29, с.22]. Подібне твердження висловлює і Дж. Сломан: „Економіка багато в чому пов’язана з грошима: скільки грошей ми отримуємо на руки; які наші витрати; в яку суму обходиться придбання того чи іншого товару; який дохід фірми; скільки грошей обертається в економіці в цілому” [42, с.8]. На думку І.Н. Щербини [235, с.162], „Гроші – один з небагатьох атрибутів людської цивілізації, який привертає до себе так багато уваги і до якого суспільство і кожен індивідуум виявляє непідробний інтерес”. Проф. Євтух О.Т. стверджує, що „гроші і проблеми їх використання займали і займають важливе місце в житті як окремої людини, так і всього суспільства. Вони пронизують не тільки теорію і практику економічних процесів на макрорівні, але і являються тією реальністю, з якою люди, підприємства і організації щоденно стикаються у своїй діяльності” [116, с.3]. Ми погоджуємося з С.Б. Абрамовою, яка зауважує: „Гроші – величезне досягнення людської культури в найбільш широкому її розумінні. Людина пробує пізнати сутність грошей на протязі багатьох століть. В останнє десятиліття в зв’язку з капіталізацією економічних відносин ... суспільства інтерес до проблеми значно зріс. Динаміка соціальних змін, необхідність управління процесами, що відбуваються, перетворили тему дослідження в практично та теоретично пріоритетну” [51, с.3]. Згідно позиції проф. М.І. Савлука та ін. [104, с.5] „Гроші – одне з найдавніших явищ у житті суспільства – відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку”. Як пише проф. Л.А. Дробозіна „Гроші – історична категорія, притаманна товарному виробництву, відомі з далекої давності, і з’явились вони як результат більш високого розвитку виробничих сил і товарних відносин” [221, с.13]. Австрійський економіст К. Менгер підрахував, що з часів Ксенофонта, Платона і Аристотеля до початку ХХ ст. (приблизно за 2300 років) в світі було опубліковано біля 6 тис. спеціальних робіт, присвячених проблемам грошей. В сучасному світі кількість таких робіт зростає майже в геометричній прогресії [55, с.5]. Однак, одразу необхідно відзначити, що однозначного підходу до визначення цього терміну немає. На думку проф. А.С. Гальчинського [94, с.64] „Визначення суті грошей і, відповідно, фундаментальних основ їх розвитку, складає базовий рівень монетарної теорії. В теорії грошей існує багато розбіжностей і невизначеностей по даному питанню. Це помітно ускладнює розвиток не лише теорії, а і практики грошових відносин”. Ще більш жорсткий у своїх твердженнях проф. Ю.І. Кашин [128, с.64]: „Сучасний стан вітчизняної науки про гроші і грошовий обіг, на жаль, не дає приводів для оптимізму. Не тільки немає нових розробок щодо проблем грошей, але й поступово втрачається і раніше накопичений потенціал”. Подібну категоричність зустрічаємо і в працях білоруського вченого-економіста П.С. Лемещенко [155, с.63]: „Майже в усіх навчальних посібниках з економічної теорії (економікс) і вибудуваних на основі їх постулатів розширених книгах по грошах останні отримують визначення, які не несуть ніякого змістовного навантаження”.