Класифікація грошових коштів та їх еквівалентів для потреб обліку та контролю

Класифікація грошових коштів та їх еквівалентів для потреб обліку та контролю Важливість наявності на балансі підприємства таких активів як грошові кошти та їх еквіваленти, не ставиться під сумнів мабуть жодним з сучасних економістів. Х. Ширенбек говорить про те, що [233] „ринкова система організації, незважаючи на всі відмінності в деталях (помітних на прикладі розвинутих країн Заходу), представляє в своїй основі спосіб господарювання, заснований, окрім всього іншого, на використанні грошей”. Гроші він називає „… основним фактором, що забезпечує безперешкодне протікання процесу розподілу праці, з’єднувальною ланкою якого є ринки”. А.О. Васіна пише про дефіцит грошових коштів, як про одну з трьох основних проблем у фінансовому стані компанії, незалежно від її галузевої приналежності, масштабу і етапу розвитку [80]: „економічна суть проблеми полягає в тому, що компанії в найближчий час може не вистачити або вже не вистачає коштів для своєчасного погашення поточних зобов’язань”. Є.М. Сорокіна наголошує, що [203, с.30] „для забезпечення і під-тримки фінансової стійкості підприємств необхідно, щоб частина їх господарських засобів зберігалась в грошовій формі і володіла високою ступінню ліквідності”. Однак попри визнання важливості цих категорій і необхідності їх упорядкування, роботи, присвячені чіткому розмежуванню і класифікації грошових коштів та їх еквівалентів практично відсутні незважаючи на те, що для потреб обліку, аналізу та контролю руху грошових коштів на підприємстві винятково важливою є проблема їх класифікації, оскільки саме в процесі її розв’язання надається змога чітко розставити пріоритети в дослідженні тих чи інших видів грошових коштів на мікрорівні [139, с.146]. Більшість авторів у своїх наукових дослідженнях приділяють увагу класифікації грошових потоків, а не грошових коштів як самостійного об’єкта фінансового управління. Найбільш повною, на наш погляд, є класифікація, запропонована проф. І.О. Бланком, який виділив та описав 19 ознак їх класифікації [60, с.114-129]. На наш погляд, поняття „грошові кошти” та „грошові потоки” є спорідненими, однак не ідентичними. Як вважають проф. П.Ю. Буряк та проф. М.В. Римар [222, с.337]: „Термін „грошовий потік” розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження і вибуття мають постійний характер, йдуть безперервними потоками”. Проф. Т.Б. Рубінштейн висловлює думку про те, що [194, с.43]: „В бухгалтерському обліку „грошові кошти” враховуються дискретно, тобто на визначену дату; це система так званого фінансового обліку”. Ми погоджуємося з Ю.Н. Дьяковою, яка пише, що [115] „Грошові кошти” – це деякий відчутний актив, в той час як „грошовий потік” – це різниця між отриманими і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний період, тобто це рух грошових коштів в результаті господарської діяльності підприємства”. Саме з цієї причини можлива екстраполяція результатів дослідження ознак декомпозиції грошових потоків на грошові кошти видається нам не зовсім вдалою. На наш погляд, основоположними ознаками класифікації грошових коштів є: 1) форма існування: готівкові та безготівкові грошові кошти; 2) вид валюти: грошові кошти в національній валюті та грошові кошти в іноземних валютах (за видами валют). Готівкові грошові кошти (грошові кошти сфери готівкового грошового обігу) – грошові кошти у вигляді паперових грошей, монет, грошових знаків, файлів в пам’яті комп’ютера (якщо вони використовуються без прямого зв’язку з банківськими рахунками). Безготівкові грошові кошти (грошові кошти сфери безготівкового грошового обігу) – грошові кошти на банківських рахунках, що використовуються для оплати, взаємних розрахунків шляхом перерахування з одного рахунку на інший. Грошові кошти в національній валюті – грошові кошти (як готівкові так і безготівкові) у валюті, випущеній певною державою, яка, в основному, знаходиться в обігу на її території. Грошові кошти в іноземній валюті – грошові кошти (як готівкові так і безготівкові) які знаходяться в обігу і являються законним засобом платежу на території відповідної іноземної держави (групи іноземних держав). Проф. В.В. Сопко виділяє дві ознаки класифікації грошових коштів [201, с.221]: за призначенням: кошти для обороту (оборотні) та для спеціального призначення (необоротні); за місцем зберігання: грошові кошти в банку, касі підприємства, у підзвітних осіб, у контрагентів (видані аванси), вкладені у еквіваленти, цінні папери тощо. В подальшому ця класифікація ним же ж була розширена і доповнена ще двома ознаками [202, с.215]: за видами валют: національна та іноземна (долар США, Євро, Російські рублі) валюти; за джерелами надходження: власні, запозичені та залучені. Подібні ознаки класифікації наводить О.П. Кундря-Висоцька [152, с.81]: - за призначенням: кошти для проведення поточних розрахунків та кошти, що мають спеціальне призначення та цільове використання; - за місцем зберігання: у касі підприємства, на рахунках у банку, у підзвітних осіб, вкладені в цінні папери, у контрагентів тощо.