Організація обліку фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях

Організація обліку фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях В сучасних умовах господарювання побудова бухгалтерського обліку на підприємстві повинна бути спрямована на забезпечення максимальної ефективності облікових процедур, що визначається найбільш повною реалізацією інформаційної, аналітичної та контрольної функцій бухгалтерського обліку, а також численних його завдань. В економічній літературі побудова обліку замінюється більш широким поняттям – “організація”, тому з метою правильного визначення сутності організації бухгалтерського обліку, в т. ч. й організації обліку фінансових результатів звернемося спершу до предметного змісту організації взагалі. У слова “організація” багато різноманітних значень: будова, структура чого-небудь, взаємне розміщення та зв’язок складових елементів, внутрішня упорядкованість та узгодженість, процес створення чи об’єднання чого-небудь, функція управління, група осіб, що становить колектив тощо [176, с. 604]. У найбільш загальному трактуванні виділяють атрибутивне значення організації як системи, що відрізняється певними ознаками та має певні властивості, й функціональне – процес встановлення чи зміни системи, управління нею. Тож організація бухгалтерського обліку визначає певний порядок його побудови та ведення на підприємстві з метою найбільш повного задоволення потреб користувачів бухгалтерської інформації. Організація бухгалтерського обліку визначається сучасними науковцям по-різному. В.П. Завгородній та В.В. Сопко [178, с. 6] розглядають організацію бухгалтерського обліку в широкому та вузькому розумінні відповідно як “організацію обліку як системи”, або “організацію його функціонування (управління ним) у просторі та часі”. В.Ф. Палій та Я.В. Соколов [133, с. 234] під організацією в широкому розумінні передбачають все те, що забезпечує роботу бухгалтерії, у вузькому – все те, що забезпечує вирішення певного облікового завдання. На думку Л.А. Костецької, А.М. Кузьмінського, Т.А. Миланич, В.К. Савич, Л.П. Скотнікової та О.О. Солодовнік [84, с. 4, 173, с. 80, 19, с. 79], організація бухгалтерського обліку – це система методів, способів (заходів) та засобів, які забезпечують оптимальне функціонування обліку та дальший розвиток відповідно до поставленої мети. В.Г. Лінник та М.В. Кужельний [83, с. 302] під раціональною організацією обліку розуміють систему заходів, які забезпечують найефективніше виконання функцій бухгалтерського обліку. Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович та І.Л. Томашевська [17, с. 72] визначають організацію бухгалтерського обліку як сукупність заходів власника підприємства, які мають цілеспрямований характер щодо створення, забезпечення, постійного впорядкування і вдосконалення функціонування системи бухгалтерського обліку та здіснення його процесу на підприємстві. Проаналізовані визначення включають організацію обліку на двох рівнях: державному й рівні підприємства. Загальновідомо, що засади організації бухгалтерського обліку визначаються на законодавчому рівні, галузевими міністерствами і відомствами та іншими органами відповідно до їх компетенції, а потім будується раціональна система бухгалтерського обліку в межах підприємства. Тож незалежно від формулювання сутності організації обліку, всі автори сходяться до її трактування як системи, яка має певну структуру взаємопов’язаних елементів: первинних документів, облікових регістрів, технічних засобів, персоналу тощо, механізм функціонування та процеси в системі, що передбачають збір, обробку та передачу облікової інформації з метою надання користувачам неупередженої звітності та контролю ефективності господарської діяльності підприємства. Крім того, організація обліку перебуває не тільки в статичному, а й динамічному стані, тому забезпечується її всебічний розвиток як на рівні підприємства, так і держави. Вище викладене дозволяє стверджувати, що організація бухгалтерського обліку в широкому розумінні є організацією обліку як системи (В.П. Завгородній, В.В. Сопко) [178, с. 6], а у вузькому – сукупністю заходів власників підприємства, що забезпечують вирішення певного облікового завдання з найменшими витратами часу, коштів і праці (В.Ф. Палій, Я.В. Соколов) [133, с. 234]. Організація бухгалтерського обліку залежить від багатьох факторів [133, c. 234]: технологічного процесу на підприємстві; складу та обсягу відомостей, необхідних для управління господарськими процесами; нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік; принципів матеріальної відповідальності; структури бухгалтерського апарату та розподілу обов’язків між працівниками; документообігу; форми ведення бухгалтерського обліку; наукової організації праці. Вважаємо за доцільне доповнити вище перераховані фактори, тими, які наводяться Н.М. Селезньовою, І.П. Скоблевою [172, с. 9] та Н.Л. Правдюк [154, с. 82] та прослідкувати їх вплив на організацію обліку фінансових результатів (додаток Е), що забезпечить контроль за оцінкою, станом та рухом активів, зобов’язань, доходів і витрат, сприятиме досягненню підприємством стратегічних і тактичних цілей. Побудова обліку фінансових результатів на підприємстві залежить від організаційної форми ведення бухгалтерського обліку. Враховуючи, що на більшості сільськогосподарських підприємств створюються власні бухгалтерські служби, в дисертаційній роботі буде розглянуто саме цю форму організації обліку. Як зауважують М.В. Кужельний та В.Г. Лінник [83, с. 307], функціонування бухгалтерії можливе в умовах повної чи часткової централізації облікових процедур, а також їх децентралізації. До переваг централізованої організації обліку належать: ефективне використання та раціональний розподіл обов’язків між обліковим персоналом, оперативність та своєчасність складання звітності. Вказаний підхід до організації обліку доцільно запроваджувати на сільськогосподарських підприємствах, що здійснюють ведення обліку за спрощеною чи простою формою та сплачують фіксований сільськогосподарський податок. Разом з тим, розглядаючи повну централізацію в порівнянні з децентралізованою формою організації обліку, необхідно виділити її наступні недоліки: „контроль за здійснюваними операціями ведеться відірвано від місця їх проведення та документування, що знижує як його оперативність, так і дієвість, керівники господарських одиниць мають недостатнє інформаційне забезпечення під час прийняття відповідних рішень або здійснення поточного контролю за діяльністю підрозділу” [83, с. 307]; „збільшується тривалість документообігу, підвищуються витрати на переміщення носіїв інформації до місця їх обробки” [66, с. 293]; „жорстка централізація пов’язана з „розсіюванням” відповідальності на рівні виробничих підрозділів, відділів і служб, складністю контролю доцільності та законності господарських операцій” [29, с. 91–95]. автор кандидат економічних наук ПРОХАР НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА