Сутність облікової політики та передумови її розвитку

Сутність облікової політики та передумови її розвитку На сучасному етапі формування ринкових відносин в Україні все більшою мірою проявляються характерні риси, притаманні ринку – концентрація капіталу, конкурентоспроможність виробництва, оперативність, своєчасність і ризик рішень, що приймаються. Уміло сформована облікова політика багато у чому визначає систему управління господарською діяльністю ФПС в економічно розвинутих країнах. Провідні фахівці вважають, що її зміст визначає ідеологію економіки підприємства на тривалий період, сприяє посиленню обліково-аналітичних функцій в управлінні підприємством, дозволяє оперативно реагувати на зміни, які відбуваються у виробничому процесі і ефективно пристосовувати виробничу систему до умов зовнішнього середовища, що дає можливість знизити економічний ризик і добитися успіхів у конкурентній боротьбі. Теоретичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених доводять, що «політика» – це форми і методи відстежування і підтримки пріоритетів для досягнення основних цілей підприємства [338, с. 106]. Цей термін припускає наявність альтернативних напрямів, вибір яких пов’язаний з процесом прийняття управлінських рішень. Вітчизняне законодавство з регулювання діяльності підприємств різних організаційних форм, закріпило права власної ініціативи суб’єктів господарювання щодо прийняття рішень стосовно напрямків діяльності, обліку наявності та використання усіх видів виробничих ресурсів. Всі ці управлінські рішення врешті решт пов’язані з поняттям «політика». У господарській практиці набули широкого поширення такі поняття як економічна, технічна, соціальна, фінансова, податкова політика. Поняття «облікова політика» (accounting policy) в міжнародну практику обліку офіційно введено у 1975 році з виходом Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку МСБО 1 «Розкриття облікової політики», а в Україні узаконено в процесі реформування бухгалтерського обліку. Необхідність в цьому виникла у зв’язку з введенням національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Міжнародних стандартів обліку, після того, як Україна відмовилась від жорстокої державної регламентації фінансової звітності. В економічних дослідженнях відмічається, що для української економіки облікова політика – поняття відносно нове, мало вивчене і, до прийняття національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, сприймалося, перш за все, як набір кількох (елементарних) методів оцінки активів і зобов’язань, формування доходів і витрат [12; 196]. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: «Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» [213, с. 3; 239, с. 2].