Використання осушувальних меліорацій в системі підвищення ефективності землекористування

Використання осушувальних меліорацій в системі підвищення ефективності землекористування Як показують дослідження науковців [161, с. 6], ризики, що найбільш суттєво впливають на результати господарювання в рослинництві – це несприятливі погодні умови, частка їх впливу складає 58,4%. Єдиним існуючим на сьогоднішній день методом зниження ризиків коливань врожайності, спричинених погодними факторами, є гідротехнічні меліорації. Вони на думку вчених [20, 36, 37, 42, 75, 87, 92, 116, 170,173, 181, 183, 185, 193] є основним інструментом використання і управління водними ресурсами в сільському господарстві. Меліорація дає змогу елімінувати вплив погодних умов, забезпечити стабільність урожаїв, залучити в сільськогосподарський обіг нові землі, що були неперспективними при традиційних технологіях ведення господарства. Вона стала важливим напрямом поліпшення якості землі, підвищення її родючості [181,с.134]. Тільки на осушуваних землях (в умовах надлишкового зволоження) з нормально функціонуючими системами, що забезпечують регулювання водно-повітряного режиму ґрунту, можливо впливати на зменшення невизначеності і коливань в параметрах ефективності аграрного землекористування. Підтвердженням цього є результати досліджень, проведені вітчизняними та зарубіжними науковцями. Проведення екологічно обґрунтованих осушувальних меліорацій, що супроводжуються науково підібраними технічними меліораціями, може скоротити недобір врожайності культур від дії погодних факторів на різних типах ґрунтів від 14 до 65% [116, с.32 ]. Отже, коли мова йде про сталий розвиток сільськогосподарського виробництва, передбачається зниження мінливості, а це можливо лише через вплив на погодні фактори за допомогою меліорацій, в тому числі осушувальних. Меліоровані землі фактично є страховим фондом держави. Від ефективності їх використання та збереження залежить економічна, екологічна та соціальна ситуація в країні. Аналіз розвитку сільськогосподарського виробництва у світі показує, що найбільших успіхів досягли ті країни, де були здійснені широкомасштабні національні програми створення меліоративних систем. У світі меліоровані землі займають близько 425 млн. га., в тому числі 164 млн. гектарів осушуваних земель. В загальній площі оброблюваних територій питома вага цих земель не перевищує 30%, однак продукція з меліорованих угідь становить майже 3/4 сільськогосподарської продукції, що виробляється в світі [181, с. 134]. В Україні станом на 1 січня 2007 року налічувалось 5,75 млн. гектарів меліорованих земель, в тому числі осушуваних, які зосереджені у Поліссі та в західних областях, – 3,3 млн. га, або близько 30% загальної площі сільськогосподарських угідь. Питома вага меліорованих угідь у загальній їх площі становить, зокрема, у Рівненській області — 41, Львівській — 39, Волинській — 38, Закарпатській — 37, Івано-Франківській — 31, Житомирській — 25% [11]. Меліоровані землі в докризові роки забезпечували виробництво 30% зернових, 17% цукрових буряків, 56% льону довгунця, 35% картоплі, майже 50% багаторічних трав на сіно. Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливою складовою забезпечення сталого виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в роки з несприятливими погодними умовами [87, 133].