Організація і ефективність функціонування агротехсервісного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників

Організація і ефективність функціонування агротехсервісного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників За роки адаптації в ринкових умовах підвищення рівня технічної оснащеності і розвиток виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств перетворилися на гостру техніко-економічну проблему в аграрно-промисловому комплексі. Це обумовлено тим, що фізичний знос сільськогосподарської техніки в даний час перевищує критичний рівень і в цілому по Україні складає від 65 до 80%. В Південному регіоні в абсолютному виразі кількість сільськогосподарських машин, особливо тракторів, знизилася з 1995 по 2006 рр. в невеликих пропорціях (тракторів - з 40950 до 37278 шт., зернозбиральних комбайнів - з 18226 до 10687 шт.). Проте у 73% тракторів і 58% зернозбиральних комбайнів строк корисного використання - закінчений та потребує значних матеріальних витрат на підтримку їх в працездатному стані для подальшої раціональної експлуатації в процесі виробництва продукції. Оптимально налагоджене транспортне забезпечення є важливою умовою успішної роботи агропромислових організацій всіх форм власності. Вплив цього чинника на ефективність та кінцеві результати виробничої діяльності АПК виявляється через рівень транспортних витрат, своєчасного та повного задоволення потреб споживачів у перевезеннях. Так, затримка доставки вантажів у сільському господарстві може призвести до порушень технології та втрат продукції, які інколи сягають 30 - 50% зібраного врожаю. Крім того, за даними Інституту аграрної економіки УААН, щорічні втрати при транспортуванні становлять 1 - 2% валового збору зерна, 3 - 4% - картоплі, 7-9% - цукрових буряків тощо. Ефективність та конкурентоспроможність аграрного виробництва визначає його матеріально-технічна база, найважливішою складовою якої є основні виробничі засоби, їх активна частина - машини та обладнання. Упродовж 1996 – 2006 рр. основний капітал сільського господарства характеризується стійкою тенденцією до зменшення. Його річні втрати у 2000 - 2002 рр. становили щорічно 21,4 млрд. грн. Непропорційний розвиток різних галузей сільського господарства, зокрема занепад тваринництва, позначився на структурі засобів праці. Якщо у 1990 р. в складі основних засобів сільськогосподарського призначення будівлі і споруди становили 65%, машини й обладнання - 21,1, продуктивна і робоча худоба - 9,3, то у 2006 р. - відповідно: 49,4; 40,5 і 1,7%. На початок 2006 р. на підприємствах АПК було зосереджено понад 500 тис. вантажних автомобілів, або майже 60% автопарку країни. Безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах налічувалось 245 тис. одиниць вантажного транспорту. Проте чисельний та якісний склад автопарку не забезпечує вимог виробництва і не відповідає якісній характеристиці вантажів. У структурі транспортних засобів сільськогосподарських підприємств тільки 7% становить рухомий склад малої вантажопідйомності (до 2 т). Частка автомобілів тоннажністю до 5 т становить 66,6%, від 5 до 7 т вантажопідйомності - 16,3%, універсальних автомобілів - 27%. При цьому є недостатньою кількість спеціалізованих транспортних засобів, невелика частка фургонів і цистерн. Дослідження стану складових матеріально-технічної бази аграрних підприємств свідчить, що 2/3 об’єктів нерухомості зношені на 50-70%, а засоби механізації - на 70-95%. Тому першочерговою проблемою є технічне переоснащення аграрного виробництва.