Аналіз податкового регулювання зовнішньої торгівлі України в контексті тарифної політики країн світу

Аналіз податкового регулювання зовнішньої торгівлі України в контексті тарифної політики країн світу На сьогоднішній день у міжнародній торгівлі товарами застосовуються поло-ження угод Уругвайського раунду (1986-1994 рр.) міждержавних переговорів щодо регулювання міжнародної торгівлі товарами і послугами в рамках ГАТТ/СОТ, що передбачають зниження мита, а також заборону кількісних обмежень експорту й ім-порту. Завдяки цим зобов’язанням, мито, що застосовується розвинутими країнами до промислових товарів, імпортованих з усіх країн світу, скорочується на 40% у се-редньому, з 6,3 до 3,8%. Нове мито, яке було створене під час «тарифікації», має бути скорочене на 36% у середньому протягом 6 років стосовно розвинутих країн і на 24% протягом 10 років стосовно країн, що розвиваються [107]. Однак, як відзначає А. Соколовська [85, 66-67], регламентація ГАТТ умов за-стосування методів митно-тарифного регулювання, у тому числі вимог щодо зни-ження середнього рівня митних ставок, не виключає можливостей досягнення за до-помогою митної політики окремих протекціоністських цілей. По-перше, скорочення середнього рівня митних ставок може відбуватися за рахунок тих ставок, що вже втратили своє торгово-політичне й економічне значення, притому що ставки на «чуттєві» товари залишаються високими. По-друге, зниження середнього рівня мит-них ставок ще не надає повного уявлення стосовно рівня реального захисту внутрі-шніх ринків розвинутих країн. По-третє, при застосуванні невисокої номінальної ставки мита можна забезпечити значний рівень протекціоністського захисту внут-рішнього ринку за умови диференціації ставок мита на готову продукцію, а також на сировину і напівфабрикати, використовувані при її виробництві. Чим більшою буде різниця між цими ставками, тим вищим буде ефект тарифного захисту.