Моделювання наслідків скорочення експортного мита в рамках виконання умов торговельних угод

Моделювання наслідків скорочення експортного мита в рамках виконання умов торговельних угод Актуальність проблеми удосконалення оподаткування експортованих то-варів обумовлена вступом України до СОТ. Підписавши протокол приєднання до цієї організації, країна одержала можливість створювати зони пільгової тор-гівлі з іншими країнами-членами СОТ і поступово скорочувати тарифні обме-ження і нетарифні бар’єри, що перешкоджають взаємовигідній торгівлі товара-ми. Однак, як показує світовий досвід, членство країни у СОТ може мати й не-гативні наслідки. Насамперед, це втрата ринку окремими національними виро-бниками, посилення залежності від кон’юнктурних коливань світових цін, пос-лаблення державного контролю над певними секторами економіки тощо [95, 30-35]. Створюючи зони вільної торгівлі, країни можуть одержувати і надавати економічні вигоди, пов’язані зі зниженням ставок мита (так звані тарифні піль-ги). У результаті, згідно з традиційною теорією інтеграції (J. Bhagwatі [100], S. Devarajan [108], A. Krueger [140], A. Panagarіya [163], D. Rodrіk [173]), вони (країни) можуть виграти або програти. Ceterіs parіbus, чим більшим є імпорт із країни-партнера відносно власного експорту до неї і чим більшими є пільги, що надаються партнеру, порівняно з одержуваними від нього, тим вищою є імовір-ність того, що держава втратить від укладання угоди [162, 2]. Що стосується експортного мита, то ця теорія спеціально його не розгля-дає, тому що зазвичай досліджує такі двохтоварні моделі, у яких імпортне мито дорівнює експортному. Крім того, головною передумовою традиційної теорії інтеграції є зацікавленість країн із ринковою владою в лібералізації умов зов-нішньоекономічної діяльності. Але, як свідчить досвід ГАТТ/СОТ, сучасні тор-говельні об’єднання надають країнам-учасницям можливості маніпулювати умовами торгівлі, зокрема шляхом використання експортного (меншою мірою імпортного ) мита.