Рекомендації щодо удосконалення податкової та тарифної політики України

Рекомендації щодо удосконалення податкової та тарифної політики України Для країн, що експортують переважно сировину і напівфабрикати (в осно-вному, це є притаманним країнам, що розвиваються, а також країнам із перехід-ною економікою), висновок теоретичної моделі щодо доцільності однобічного скорочення ставок експортного мита є дискусійним. Це пов’язано з тим, що в умовах обмеженості ресурсів раціонально діючому урядові неминуче доводиться враховувати окрім інтересів підприємств-експортерів сировини також інтереси національних товаровиробників, які діють на внутрішньому ринку. На практиці це означає, що вступ України до СОТ, який передбачає вигідне для експортерів зниження ставок експортного мита, може бути пов’язаний із небажаними наслідками для національної економіки, що відзначається значною питомою вагою сировини і напівфабрикатів у структурі товарного експорту, але має реальні можливості збільшення обсягів їх переробки вітчизняними товаровиробниками. На даний момент в Україні існує експортне мито на такі види сировини: відходи і брухт чорних металів, брухт легованих чорних металів, брухт кольо-рових металів та напівфабрикати з їх використанням, насіння олійних культур (з яких найбільш принциповим є експорт насіння соняшнику), жива худоба і шкі-ряна сировина. Також існує вивізне мито на експорт природного газу. Фахівці МВФ і Всесвітнього банку, які відповідають за надання Україні кредитів на проведення реформ, наполягають на скасуванні експортного мита на сировинні товари (за винятком природного газу) [194]. У листах-зобов’язаннях України до МВФ і Всесвітнього банку постійно підкреслюється готовність ска-сувати вивізне мито на сировину. У законодавстві України це знайшло відображення у п.15. Концепції ре- формування податкової системи «Митно-тарифне регулювання» [76], в якому зафіксована поступова відмова від застосування вивізного (експортного) мита. Крім цього, на початку 2008 р. Україна і ЄС домовилися про врегулювання питання щодо експортного мита. Євросоюз завершив двосторонні переговори з Україною щодо вступу до СОТ у 2003 р. Україна зобов’язується після приєднан-ня до СОТ знижувати експортне мито на брухт чорних і кольорових металів, шкіряну сировину, живу худобу, насіння соняшнику з подальшою відмовою від використання мита після набрання чинності угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Для реалізації цієї стратегії передбачається прийняти низку відповідних законів. Законом України «Про вивізне (експортне) мито на відходи і брухт чорних металів» [7] передбачається скорочення ставки вивізного мита на відходи і брухт чорних металів до €10 протягом 6 років, починаючи із дня вступу України до СОТ. Ґрунтуючись на даних економіки України, була реалізована модель скоро-чення експортного мита в рамках виконання умов торговельних угод для ви-значення оптимальних ставок експортного мита на такий вид сировини, як від-ходи і брухт чорних металів. Розрахунки показали, що ставка вивізного мита, за якої збережеться баланс інтересів вітчизняних виробників і експортерів брухту складе €32,5 за 1 т (наразі вона складає €30 за 1 т).