СТРУКТУРА, ОБСЯГ І ЗМІСТ РОБОТИ.

СТРУКТУРА, ОБСЯГ І ЗМІСТ РОБОТИ. Для виконання поставлених завдань та підготовки якісного виконання магістерської роботи у визначений термін, необхідно враховувати, що її написання потребує вдумливої, кропіткої, творчої та постійної праці з питань, що визначено змістом. У зв'язку з цим рекомендується наступна структура магістерської роботи. Титульний лист Зміст Перелік умовних позначень (за необхідності) Вступ Основна частина Висновки та пропозиції Список використаних джерел Додатки Залежно від напряму підготовки магістрів робота може містити проектну частину з розробкою конкретних пропозицій та визначення ефективності їх впровадження. Керівник складає та узгоджує з магістрантом завдання на магістерську роботу. В завданні зазначається календарний план виконання кожної її складової та науково-дослідне завдання за проблемами реального підприємства або установи, організації, галузі економіки. Магістрант розписується в одержанні завдання, проставляє дату отримання завдання. Написання роботи починається з пошуку та вивчення літературних першоджерел. Студенту рекомендується проаналізувати наукові праці українських та зарубіжних вчених з проблеми, що досліджується, ознайомитися з чинним законодавством України, міжнародними актами, нормативно-інструктивним матеріалом, діючими стандартами тощо. Після цього необхідно зробити аналітичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять (термінів), класифікаційних ознак, схеми, таблиці та ін., які будуть наводитися в магістерській роботі, рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела, звідки узято певне посилання, а також паралельно з цим формувати список використаних джерел. Вступ має містити обґрунтування актуальності обраної теми, розкривати наукове та прикладне значення її розробки, чітко формулювати основну мету роботи, визначати коло питань, об'єкти, методи та інформаційну базу дослідження, а також визначати наукові положення, які виносяться на захист. Тут коротко зазначаються прізвища вчених (як вітчизняних, так і зарубіжних) та практиків, праці яких містять питання, що розглядаються, обрані методи дослідження. Наприклад: (після обґрунтування) Аналіз наукової літератури дає змогу виділити такі напрями дослідження туризму, як соціальний, історичний, економічний, правовий, міжнародний та ін. Теоретико-методологічні аспекти туризму, історію його розвитку як в Україні, так і за рубежем, окремі питання управління галуззю вивчали відомі вітчизняні вчені: В.К.Федорченко, В.І.Цибух, А.Т.Матвієнко, М.П.Крачило, С.І.Попович, Г.П.Науменко, С.В.Хлоп’як, І.М.Школа, В.С.Ковєшніков, М.І.Долішній та ін. Питанням менеджменту і маркетингу туризму присвячені роботи зарубіжних науковців В.А.Квартального, М.І.Кабушкіна, В.Г.Гуляєва, В.Мідлтона, Г.Ф.Шаповала. Вітчизняні дослідники В.К.Євдокименко, В.І.Мацола, М.Б.Онисько, О.М.Савченко особливого значення надавали регіональним аспектам розвитку туристичної галузі. Вагомим внеском у розробку питань економіки організації та управління рекреаційно-туристичним комплексом є роботи вчених одеської наукової школи, зокрема О.Г.Топчієва, С.К.Харічкова, О.С.Шаптали та ін. Відомі українські вчені М.К.Орлатий, П.Т.Саблук приділяли увагу сільському зеленому туризму як чиннику соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів. Питання збереження туристичних ресурсів та управління природокористуванням досліджували відомі вітчизняні науковці Ю.П.Лебединський, І.М.Потравний, В.І.Гетьман, Б.М.Данилишин, В.С.Міщенко та ін. Аналіз наукових джерел з питань державного регулювання різних сфер економіко-господарської діяльності в Україні свідчить, що українським вченим належить вагомий теоретичний доробок. Указаній проблемі присвячені наукові праці В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва, О.А.Машкова та ін. Структура, повноваження й особливості функціонування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування розкриті в наукових працях Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, Н.Г.Плахотнюк, О.Ю.Лебединської, П.І.Надолішнього, Ю.П.Шарова, В.М.Вакуленка, О.С.Ігнатенка, І.В.Козюри та ін. Різноманітність досліджень питань туристичної галузі підтверджує складність, актуальність та неоднозначність цієї теми. Однак слід зазначити, що ціла низка аспектів державного регулювання розвитку туризму в Україні ще не має адекватного й всебічного відображення в науковій літературі: це, зокрема роль, функції та повноваження держави в галузі туризму, механізми соціалізації туризму, роль територіальних громад у галузі туризму тощо. Сьогодні надзвичайно актуальним є також питання наукового обґрунтування місця та ролі туристичної сфери в системі соціально-економічних пріоритетів регіонального і місцевого розвитку, розробки методології оцінки ефективності освоєння туристичного потенціалу, вироблення теоретичних основ формування регіональної туристичної політики та механізмів її практичної реалізації. Інакше кажучи, необхідна розробка методології формування та механізму реалізації туристичної політики на національному, регіональному та місцевому рівнях в контексті зарубіжного досвіду, зокрема досвіду одного з лідерів світового туристичного ринку - Франції. Викладене вище зумовлює вибір теми дисертації та актуальність дослідження проблеми державного регулювання розвитку туристичної галузі України. Доцільно виділити нові наукові положення або практичні рекомендації, які запропоновані у дослідженні студентом особисто, а також їх апробацію. Якщо за результатами дослідження магістрант виступав на наукових конференціях, має публікації у наукових виданнях, про це слід зазначити у вступі. Наприклад: Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і результати наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на науково-практичних заходах, зокрема: науково-практичній конференції “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (м. Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній студентській конференції “Трансформаційні процеси розвитку туризму та готельного господарства України” (м. Київ, 2002); Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців “Управління у ХХІ столітті: погляд молодих вчених” (м. Хмельницький, 2004). Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності. Предметом дослідження магістерської роботи є одна з актуальних проблем, яка потребує вирішення професійних завдань, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра за відповідним напрямом підготовки. Основна частина роботи складається з трьох розділів, а розділи з трьох підрозділів. У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів. У першому розділі викладаються основні теоретичні і методичні положення теми, виявляються дискусійні та нерозв'язані аспекти теми, виходячи з рівня її розробленості у сучасній національній та зарубіжній теорії. Тут наводиться огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження. В аналітичному огляді літературних джерел щодо напряму наукового дослідження магістрант відзначає основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов'язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують дослідження. Рекомендується навести порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників і, т. Ін., залежно від теми дипломної роботи та об'єкта дослідження. У другому розділі коротко розглядається сучасний соціально-економічний стан об'єкта дослідження, детально аналізуються статистичні та аналітичні матеріали, які визначають рівень розв'язання окремих аспектів та досліджуваної проблеми в цілому в рекреаційно-туристичній галузі. У цьому розділі викладаються: аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми. Рекомендується проаналізувати статистичні дані, опубліковані у відповідних довідниках та фактах з різних джерел, у т.ч. з Інтернету. Також проводиться аналіз вирішення проблеми за кордоном з метою можливої адаптації на вітчизняному рекреаційно-туристичному ринку. Узагальнення всієї зібраної інформації дозволить отримати більш глибоке уявлення щодо певного питання даного розділу. На основі вивчення, обробки та узагальнення аналітичних матеріалів магістрант повинен виявити вплив позитивних і негативних чинників, установити об'єктивні та суб'єктивні причини недоліків, оцінити можливості вирішення проблеми щодо підвищення ефективного розвитку тих чи інших напрямків діяльності з огляду на глобальні і локальні новітні тенденції. У третьому розділі потрібно дати конкретні обґрунтовані пропозиції щодо прийняття стратегічних управлінських рішень щодо розвитку нових і підвищенню ефективності діючих форм і методів діяльності досліджуваного об'єкта в контексті сучасних глобальних трансформацій та концепцій і необхідності адаптації до них економіки України. Увагу необхідно акцентувати на оцінці й використанні конкурентних переваг галузі чи конкретного рекреаційно-туристичного підприємства (організації), на умовах і особливостях їхньої ефективної реалізації . Доцільно також показати шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення виконання запропонованих рішень. У кожному розділі магістерської роботи потрібно робити самостійні узагальнення й висновки, органічно їх пов'язувати, підпорядковуючи основному спрямуванню теми. Характер і зміст заходів та рекомендацій, що пропонуються, повинні базуватися на аналітичних і прогностичних оцінках функціонування та розвитку об'єкта дослідження. У висновках рекомендується викласти підсумки проведеного дослідження основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання та сформулювати висновки. У цій частині магістерської роботи наводяться власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта дослідження. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікаціях у наукових виданнях. Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи бути узгодженими з поставленими задачами та розробленими пунктами та підпунктами змісту. Рекомендований обсяг дипломної роботи – 90- 100 сторінок, в т.ч. обсяг таких складових як вступ, висновки та пропозиції рекомендований до 5-6 сторінок. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки.