Методика фінансового прогнозу і планування формування та використання прибутку

Методика фінансового прогнозу і планування формування та використання прибутку Умови ринкової економіки, жорстка конкуренція щодня збільшують значення та актуальність фінансового планування. Від належної організації фінансового планування залежить положення сільськогосподарського підприємства на ринку. Будь-яка господарська діяльність не може ефективно функціонувати без розроблених належним чином фінансових прогнозів і планів, без контрою за їх виконанням. В усіх розвинених країнах фінансове планування є одним з важливіших інструментів регулювання діяльності підприємства та забезпечення його фінансової безпеки. Питання стратегічного та маркетингового планування досить широко висвітлено в працях відомих зарубіжних авторів, таких як І. Ансофф, Ж.-Ж. Ламбен, М. Мак-Дональд та інших, а також вітчизняних фахівців. Російські та українські ринкові умови відрізняються певною специфікою, тож розробки західних фахівців, щодо цього напряму далеко не завжди можуть дати відповідь, що актуалізовані для вітчизняних спеціалістів [143, с. 52]. Сьогодні керівники сільськогосподарських підприємств повинні володіти інформацією, хто, скільки і як створює фінансові ресурси, хто, скільки і як їх споживає, наскільки цей процес є передбаченим, наскільки він піддається коригуванню, як він сприяє реалізації стратегії компанії. На даний час, на аграрних підприємствах, повністю відсутнє фінансове планування і керівники приймають рішення з організації господарської діяльності на інтуїтивному рівні. При цьому не враховуючи відповідні розрахунки, з часом величина помилок при такому стані речей стає досить вагомою і приводить до значного погіршення фінансової безпеки підприємства, тому потреба в фінансовому плануванні є першочерговою. При дослідженні даного питання ставимо такі завдання: висвітлити та пояснити що таке фінансове планування, розкрити його принципи, методи та завдання, показати організацію фінансового планування на сільськогосподарських підприємствах; запропонувати ефективні методи планування прибутку для сільськогосподарських підприємств з метою підвищення їх фінансової безпеки. Планування, було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у визначенні невикористаних ресурсів і сум платежів до бюджету, величина якої відповідала б перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки зменшувала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях досягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.