Концепція підприємства як мережа контрактів

Концепція підприємства як мережа контрактів Еволюція підприємства в організацію об'єктивно стимулювала розширення рамок економічної теорії, появу нових теорій підприємства, серед яких важливе значення займає контрактна теорія фірми, згідно з якою підприємство (фірма) розглядається як мережа контрактів. Початок дослідженням підприємства як мережі контрактів, як відомо, поклала робота Р.Коуза "Природа фірми", написана у 1937 р., в якій автор розглядає фірму (підприємство) і ринок як альтернативні способи організації економічних організацій, різні механізми координації у використанні ресурсів. Фірма і ринок у своїй організації використовують контрактну форму й у цьому плані можуть розглядатися як системи, мережі контрактів. Але контрактна організація підприємства має відмінні риси, які й обумовлюють існування фірм в економіці. На підставі введеного ним поняття трансакційних витрат Р.Коуз розкриває особливості механізму координації у фірмі, показує її об'єктивні основи і переваги. У ринковій системі координація виробництва, як відомо, здійснюється за допомогою послідовних трансакцій обміну на основі цінового механізму, що припускає визначені (трансакційні) витрати на одержання інформації, ведення переговорів, висновок і виконання контракту по кожній трансакції обміну. Фірма також являє собою систему контрактів, однак тут контрактів набагато менше. Серія контрактів з кожним із власників ресурсів заміняється одним загальним контрактом. В результаті відбувається економія трансакційних витрат, що й обумовлює виникнення і розвиток підприємств (фірм) 139, с.16-17. Але відмінність підприємства від ринку не тільки у тому, що тут менше контрактів, але й у тому, що тут їхній характер принципово інший. У фірмі підприємець за контрактом за визначену плату одержує у своє розпорядження виробничий ресурс. Р.Коуз підкреслює, що фірма виникає тоді, "коли спрямування ресурсів (у межах, обумовлених контрактом) починає залежати від покупця" 139, с. 18, тобто підприємця. На думку Коуза, це відбувається головним чином тоді, коли короткострокові контракти насамперед "у випадку постачання послуг праці, ніж при покупці товарів" виявляються незадовільними 139, с. 18 і заміщуються довгостроковими. Інакше кажучи, коли підприємець на невизначений термін купує робочу силу, тоді виникає фірма. Тобто контрактні відносини з приводу послуг праці становлять підґрунтя фірми (підприємства). Р.Коуз підкреслює: довгострокові контракти, що визначають відносини підприємця і власника ресурсу таким чином, що він ним розпоряджається, становлять сутність підприємства (фірми).