Інституціональні передумови суперечностей при виборі форм агрогосподарювання в трансформаційній економіці

Інституціональні передумови суперечностей при виборі форм агрогосподарювання в трансформаційній економіці У процесі переходу до ринкових відносин, роздержавлення (передачі земель сільськогосподарського призначення з державної власності у володіння, користування та розпоряджання новоствореним колективним аграрним підприємствам) та подальшого розпаювання цих земель на ділянки зі статусом приватної власності, в Україні у власність створених в трансформаційний період розвитку економіки недержавних сільськогосподарських підприємств безоплатно передано 28,3 млн. га сільгоспугідь загальною вартістю 244,5 млрд. грн., 678,2 тис. жителів села стали власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай). Своїм правом на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського та фермерського господарства, будівництва й обслуговування житлових будинків і господарських будівель, садівництва, дачного та гаражного будівництва скористалися 11,6 млн. громадян України. Загальна площа приватизованих земельних ділянок становить 3,6 млн. га, з них для ведення особистого селянського господарства виділено 2,1 млн. га (58,8%) [51, с. 72-73]. Результатом реалізації першого етапу земельної реформи в країні стала свідома відмова держави від існуючого в минулому монопольного володіння землями сільськогосподарського призначення та передача реальних прав власності на земельні ділянки приватним особам. Запровадження у життя Земельного кодексу України (з 1 січня 2002 р.) в цілому створило в країні сприятливі, більш ефективні та дієві інституціональні передумови для становлення та розвитку аграрного підприємництва. Вони пов’язані в першу чергу з докорінними змінами в існуючих формах власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. У нових умовах суб'єктами права власності на землю стали: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, - на землі комунальної власності; в) держава - на землі державної власності (ст.80 Земельного кодексу України). Початкова приватизація земель сільськогосподарського призначення створила практично однакові економічні умови започаткування аграрного підприємництва для значного прошарку сільського населення. У процесі становлення і подальшого розвитку підприємництва в аграрному секторі перед власниками землі постають взаємопов’язані питання вибору: перший тип вибору – це можливість (чи неможливість) започаткування власного агропідприємництва; другий – доцільність застосування тієї чи іншої організаційно-правової форми агрогосподарювання.