Сутність та стадії інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах

Сутність та стадії інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах Досліджуючи сутність та стадії інтегрування підприємств у виробничо-господарські структури, розглянемо: термінологічні особливості дослідження; напрями вивчення проблем за темою дисертації; зміст окремих напрямів наукових досліджень, які найближче торкаються нашої теми; визначимо склад факторів кооперування та інтегрування . Отож, щодо термінології, то є потреба зупинитися на категоріях “виробничо-господарська структура” (надалі ВГС), “кооперація” (“кооперування”), та “інтеграція” (“інтегрування”). Для розгляду проблем інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах необхідно спочатку з’ясувати термінологічно – що ми будемо розуміти під терміном “виробничо-господарська структура”. Отже, під “виробничо-господарською структурою” (ВГС) будемо розуміти сукупність підприємств, установ і організацій, що мають ознаки будь-якої організаційно-правової форми господарювання, можуть належати до різних видів економічної діяльності, можуть відрізнятися між собою за масштабом виробничо-господарських операцій. Визначення цього терміну є необхідним у зв’язку з можливим поєднанням в інтеграційному процесі підприємств, установ та організацій з різними ознаками та параметрами. Правомірність використання зазначеного терміну неодноразово доводилася вітчизняними науковцями [172; 117; 118; 120-122]. Зокрема, у зазначених роботах обґрунтовувалася необхідність дослідження та розв’язання таких проблем, які пов’язані зі спільним функціонуванням в одному угрупуванні машинобудівних, транспортних, торговельних та підприємств інших видів економічної діяльності з науково-дослідними, проектно-конструкторськими, технологічними організаціями, фінансово-кредитними установами, страховими компаніями, пенсійними фондами тощо. При дослідженні ВГС також слід наголосити на необхідності в ринкових умовах вирішувати різноманітні завдання науково-технічного, виробничого, маркетингового, фінансового характеру, а також в процесі їхньої діяльності забезпечувати не лише оперування різноманітними ресурсами, але й врахування при управлінні в єдиному комплексі інтересів різних суб’єктів господарювання та відмінних між собою вимог до їх будови, діяльності, звітності тощо. Окремо також слід вказати на необхідність забезпечення інноваційного розвитку підприємств, організацій та установ, що складають ВГС. Усі підприємства за своєю ринковою сутністю мають нести в собі деякий підприємницький “заряд”, бути “підприємливими” за характером ринкової діяльності. Проте машинобудівні підприємства виконують в інноваційному процесі особливу роль. Саме від них залежить перспективність використовуваних технологій, досконалість виробленої продукції, споживча привабливість товарів. Машинобудівні підприємства як виробники засобів виробництва безперечно виконують роль локомотива інноваційного розвитку. Їх участь у ВГС може й повинна чинити позитивний вплив на увесь комплекс виробничо-господарської діяльності, забезпечуючи лідируючі позиції усіх видів продукції на ринку. Зазначені фактори впливу машинобудівних підприємств на характер розвитку ВГС, зокрема їх роль у забезпеченні інноваційного розвитку, зумовлюють зацікавленість інших підприємств у найтіснішому кооперуванні і навіть в інтеграції з такими “чинниками інновацій”.