Сучасний стан та розвиток виробничо-господарської діяльності фермерських господарств

Сучасний стан та розвиток виробничо-господарської діяльності фермерських господарств Перехід до фермерства – це дуже складний соціально-економічний процес, для успішного здійснення якого потрібні відповідні передумови, врахування історичного досвіду ведення сільського господарства, традицій та ін. Перші фермерські господарства в Україні почали з’являтись ще в 1990 році, але основна їх маса зареєстрована в 1992 – 1993рр. - після прийняття Верховною Радою України відповідних законів. І вже до 1 січня 1996 року в Україні було 34687 господарств фермерів, які володіли 788,5 тис. га сільськогосподарських угідь. А на початок 2008 року їх вже налічувалось близько 50158 господарств [139]. Аналіз показує, що в характеристиці індивідуальних форм господарювання на землі, які забезпечують розвиток фермерського устрою, доцільно враховувати взаємозв'язок його загальних і регіональних особливостей. Сходження від абстрактного до конкретного правомірно здійснювати на прикладі відповідного регіону, що відображає макроекономічні проблеми аграрної сфери. За кількісними і якісними параметрами, що визначають стан фермерського сектора в перехідній економіці, до такого регіону, на наш погляд, можна віднести Запорізьку область. На підставі вивчення трансформації виробничих відносин, що складаються в системі агробізнесу, економісти-дослідники в своїй абсолютній більшості прогнозують розвиток її становлячої ланки фермерського сектора, проте окремі вчені рахують фермерство безперспективної організаційно-економічної формою. Не погоджуючись з даною точкою зору, представляється доцільним провести аналіз динаміки фермерських господарств на регіональному рівні. Як видно за матеріалами табл. 2.1, середні величини окремих параметрів є вельми умовними, але вони дають певне уявлення про тенденції розвитку фермерських господарств. Якщо в 1995 році в Запорізькій області налічувалося 1695 фермерських господарств, то в 2007 р. їх чисельність зросла до 2359 одиниць, тобто збільшилася в 1,4 рази. При цьому, зростання сукупної площі землі індивідуальних ферм склало 307,2 тис. га, а середнього розміру земельної ділянки з розрахунку на одне фермерське господарство – 130,2 га.