Становлення та тенденції розвитку економічного аналізу: бібліометричний та бібліографічний підходи

Становлення та тенденції розвитку економічного аналізу: бібліометричний та бібліографічний підходи Сучасний етап розвитку економічної думки визначається наявністю багатьох дискусійних концептуальних проблем, невизначеністю напряму подальшого розвитку аналітичної науки. Глибока економічна криза в багатьох пострадянських країнах, в тому числі в Україні, спричиняє зміни (необхідність вирішення принципово нових завдань, появу нових концепцій, удосконалення існуючих) як у фундаментальній економічній науці – економічній теорії, так і у функціональних – зокрема, економічному аналізі. Саме сьогодні варто зазирнути в минуле, оцінити значимість вітчизняної аналітичної школи і використати накопичений досвід, наявні надбання і напрацювання, враховуючи традиції та особливості національного менталітету. Норт Даглас стверджує: “Вивчення історії має велике значення. І не тільки тому, що можемо навчитися чогось з минулого, а й тому, що сучасне і майбутнє пов’язані з минулим, неперервністю суспільних інституцій. Сьогоднішній і завтрашній вибір формується минулим” [244, с. 7]. Значення вивчення історії розвитку науки неоднарозово підкреслюється в працях відомих вітчизняних вчених, а саме монографіях Ф.Ф. Бутинця [5; 54 55, 57], Г.Г. Кірейцева [155; 158], І.Д. Лазаришиної [187], М.С. Пушкаря [327; 328], російських – С.Б. Барнгольц, М.В. Мельник [23], В.В. Ковальова [161; 163; 164], Я.В. Соколова [371; 372] та інших [10, 462, 464]. Цінність історико-логічних узагальнень полягає, насамперед в тому, що це не схоластичні роздуми, а історично перевірена тенденція розвитку ідей, які отримали визнання або, навпаки, емпірично довели свою неспроможність. Вони базуються на таких принципах пізнання, як принцип історизму (діалектичний принцип як методологічне вираження саморозвитку дійсності в плані його просування по осі часу у вигляді цілісної нерозривної єдності таких станів (часових періодів) як минуле, теперішнє і майбутнє; даний принцип передбачає дотримання таких вимог: а) вивчення теперішнього, сучасного стану предмету дослідження; б) реконструкція минулого – розгляд генезису, виникнення останнього і основних етапів його історичного руху; в) передбачення майбутнього, прогнозування тенденцій подальшого розвитку предмету. Застосування даного принципу в аналітичних дослідженнях означає вивчення економічних явищ і процесів (предмету пізнання) з урахуванням конкретних умов, в яких вони виникли і розвиваються) та принцип суперечності (діалектичний принцип, який має об’єктивною основою реальні протиріччя речей, що випливає із закону єдності і боротьби протилежностей передбачає: а) виявлення предметного протиріччя як відношення певних протилежностей; б) всебічний аналіз однієї із протилежних сторін даного протиріччя в “чистому” вигляді; в) дослідження іншої протилежності в “чистому” вигляді і зі всіх сторін; г) розгляд предмету як єдності (синтезу) протилежностей в цілому на підставі знання кожної із них з виявленням головної в даних умовах; д) визначення місця даної протилежності в системі інших протиріч предмету; е) виявлення етапів розвитку даного протиріччя; і) аналіз механізму вирішення протиріч як процесу і результату його розгортання і загострення).