Системний підхід до розвитку фундаментальної бази економічного аналізу

Системний підхід до розвитку фундаментальної бази економічного аналізу У ХХ столітті набули розвитку нові методи дослідження, зокрема: системний аналіз; кібернетика, синергетика, теорія катастроф. Системне сприйняття світу дозволяє виділити системи як в неживій природі, так і у живій природі та суспільстві. Ще в працях Ш. Монтеск’є, О. Конта, К. Маркса, Г. Спенсера значна роль відводилась пошуку загальних структурних закономірностей в неорганічній, біологічній і соціальній еволюціях. Уявлення про систему формувалося в психології (М. Вертгеймер), фізиці (Кларк Максвел), хімії (Д. Менделєєв), біології (Ч. Дарвін), соціології (О. Конт), кібернетиці (Н. Вінер) та інших науках. Саме за допомогою системного підходу, який у застосуванні до конкретного об’єкту є аналізом останнього , можна знайти шляхи вирішення проблем, виходячи з рівня складності та значення для економіки, і напрями подальшого розвитку економічної науки. Вважається, що термін “теорія систем” запропонований біологом Людвігом фон Берталанфі у 1932 році. У 1951 р. теорію систем розробляли вчені Чиказького університету, зокрема, Анатоль Рапопорт, який довів, що система – це не просто сукупність одиниць (часток, індивідів), а сукупність відносин між цими одиницями. Існує значний досвід застосування системного підходу, але методики його застосування потребують систематизації та удосконалення. Це пояснюється складністю самого об’єкта в метрологічному забезпеченні здійснення аналітичних досліджень, широтою предметної галузі системного аналізу, різноманітністю завдань та методів їх вирішення. Найбільш відомими зарубіжними і вітчизняними дослідниками в сфері теорії систем та системного аналізу є Л. Берталанфі, І. Блауберг, О. Богданов, В. Глушков, В. Геєць, Т. Гоббс, В. Карташов, О. Конт, С. Кузьмін, А. Морозов, Ю. Марков, Р. Мертон, М. Месарович, Т. Парсон, Л. Петрушенко, М. Петров, В. Садовський, В. Соловйов, Г. Спенсер, В. Спіцнадель, В. Скурихін, Ю. Сурмін, Я. Такахара, Е. Юдін, В. Юхтін, А. Уйомов, Ю.І. Черняк, У. Черчмен та інші. Оцінюючи наукові розробки у сфері бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю, можна стверджувати, що дослідники роблять спроби застосувати системний підхід як методологічну базу дослідження. У докторських дисертаціях українських вчених-аналітиків починаючи з 70-х рр. ХХ ст. і до сьогодні широко використовується поняття “системи”, системний підхід щодо визначення предмета та об’єкта дослідження (наприклад в дисертації М.Г. Білухи – система господарського обліку і економічного аналізу на автомобільному транспорті, Є.В. Мниха – система функціонального забезпечення управління паливо-енергоспоживанням, Т.М. Ковальчук – система оперативного економічного аналізу господарських одиниць АПК різних організаційно-правових форм та їх структурних підрозділів, І.Д. Лазаришиної – сукупність теоретичних, методологічних і практичних положень системи економічного аналізу); розкриття елементів наукової новизни (у дослідженні Т.М. Ковальчук доведено необхідність створення наскрізної системи економічного аналізу, Л.О. Примостки розробленні рекомендацій у формі системи аналітичних методик, спрямованих на реалізацію інтегрованого підходу до управління банківських установ, І.Д. Лазаришиної обґрунтовано економічний аналіз як систему, яка базується на засадах корисності). У багатьох авторефератах дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.09 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)” в рубриці “методи дослідження” зазначається, що у процесі дослідження застосовано системний підхід. Понятійний апарат теорії систем використовується у переважній більшості навчальних посібників і підручників, наукових публікацій та монографій. Практично в усіх навчальних посібниках і підручниках з економічного аналізу російських, білоруських та українських авторів доводиться необхідність системного характеру економічного аналізу [6; 14; 27; 28; 79; 136; 112; 51; 122; 228; 229; 320; 344; 352; 412; 413], серед принципів аналітичної роботи – системність та комплексність.