Синтез правової, економічної та морально-етичної складових у регулюванні економічного аналізу

Синтез правової, економічної та морально-етичної складових у регулюванні економічного аналізу Зі збільшенням розриву між інтересами різних груп суспільства, рівнем їх доходу все частіше постає питання про соціальне значення функціональних економічних наук. Обліково-аналітична інформація повинна, крім всього іншого, відображати наслідки діяльності підприємств для суспільства. Суспільство наділяє суб’єктів господарювання законними правами, наприклад, правами володіння і користування землею, природними ресурсами і найму робочої сили. При цьому такі суб’єкти використовують суспільні (а не виключно особисті) ресурси і забруднюють відходами оточуюче навколишнє середовище. Щоб дозволити суб’єктам господарювання існувати, суспільство передбачає, що суспільна користь від їх діяльності перевищить витрати (або збитки, які наносяться). У західній науці (зокрема публікації Дональдсона, М.Р. Мэтьюса, Махапатрі, М.Х.Б. Перера) широко обговорюється проблема моральної позиції підприємства / корпорації. При цьому виділяється дві точки зору: корпорація розглядається як особа і, відповідно, виступає носієм моральності, тобто несе моральну відповідальність за свої дії. Вживання поняття справедливості до виробничих підприємств передбачає, що вони уникають обману або шахрайства, проявляють пошану до працівників і не дозволяють проявлятися ситуаціям, систематично погіршуючи стан даної групи осіб в суспільстві. Проте корпорації не можуть здійснювати свідомі дії самостійно або виконувати функції особи. Відповідно до другого підходу вважається, що корпорація не може бути носієм моралі (моральним агентом), оскільки її дії контролюються власною структурою і, відповідно, моральна свобода їй недоступна. В цьому випадку контроль може здійснюватися тільки на законодавчому рівні. Враховуючи, що на державному рівні декларується розвиток в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки, актуальним є формування концепції суспільної відповідальності бізнесу і, відповідно, дослідження адекватних механізмів та інструментів її реалізації. В контексті цього визначено прояви соціального значення економічного аналізу за такими напрямами: – соціальне значення як науки виявляється у розробці методів, що дають можливість суспільству оцінити виконання підприємством вимог і побажань суспільства; необхідних методик оцінки витрат і результатів діяльності суб’єкта господарювання як складової формування суспільного добробуту; методик аналізу достовірності обліково-економічної інформації. За умови ведення так званого соціально орієнтованого обліку (питання його організації сьогодні знаходяться у стадії розробки) і формування додаткових нетрадиційних форм звітності, що містять відомості соціального характеру, – аналітики повинні визначити порядок обробки такої інформації задля представлення її корисності; – соціальне значення як практичної діяльності, перш за все, передбачає адекватне використання розроблених методів і методик, вказаних вище. Цей напрям входить до сфери морально-етичного регулювання, а саме створення такого продукту, – аналітичної інформації – який містить виключно достовірні дані, очищені від суб’єктивізму аналітика і замовника (користувача); – соціальне значення економічного аналізу як навчальної дисципліни – формування у студентів відповідних навиків, морально-етичних компетенцій. При цьому, необхідним є відображення питань, пов’язаних з соціальним значенням аналітичної науки в підручниках для вищих навчальних закладів.