Організація економічного аналізу: диференціація наукових підходів

Організація економічного аналізу: диференціація наукових підходів Реалії сучасної економіки є такими, що результативність діяльності стає все більшою мірою залежною від якості інформації, значна частина якої формується в системі економічного аналізу . В умовах постіндустріальної економіки саме економічний аналіз стає засобом створення основного її ресурсу – інформації; інформаційно-аналітична діяльність формується (виокремлюється) як окремий вид діяльності. Застосування системного підходу як методологічної бази дослідження дозволило обґрунтувати у попередніх розділах економічний аналіз як систему пізнання дійсності та впливу на неї. Економічний аналіз як система, що відображає процес впливу на дійсність, тобто як вид діяльності, формує спосіб використання суб’єктом властивостей об’єктів та взаємовідносин між ними при вирішенні завдань управління за допомогою взаємозв’язку відповідних методів, організаційних форм, технологій. Принциповим у даному аспекті є визначення суб’єктів, об’єктів і дій; їх зв’язок. Враховуючи особливості досліджуваної системи “економічний аналіз” можна констатувати, що функціонування всієї системи (насамперед, в практичному прояві) є можливим виключно за умови наявності відповідного організованого суб’єкта, що і встановлює завдання перед системою, які зумовлюють реалізацію її функціонально-цільового призначення. Здійснюючи наукові дослідження у сфері економічного аналізу можемо констатувати, що поза увагою науковців залишаються питання, пов’язані з суб’єктом (організатором, виконавцем, користувачем) аналітичної діяльності. З філософської точки зору пізнання припускає роздвоєність світу на об’єкти та суб’єкти. При цьому “суб’єкт є складною ієрархією, фундаментом якої є все соціальне ціле” [378, с. 450]. Суб’єкт і його пізнавальна діяльність можуть бути адекватно зрозумілі лише в їх конкретно-історичному контексті. Наукове пізнання припускає не тільки свідоме ставлення суб’єкта до об’єкта, але й до самого себе, до своєї діяльності, тобто усвідомлення умов, прийомів, норм і методів дослідницької активності, урахування традицій і т.д. З точки зору пізнавальної діяльності суб’єкта не існує без об’єкта, а об’єкта – без суб’єкта.