Быстрый переход к готовым работам
|
Аналітичні предмети у системі вищої освіти підготовки фахівців економічного спрямування: структура і послідовність викладанняАналітичні предмети у системі вищої освіти підготовки фахівців економічного спрямування: структура і послідовність викладання Формування стратегії розвитку держави безпосередньо залежить від ставлення суспільства до сфери освіти. Освіченість населення, в широкому значенні слова, розглядається як джерело консолідації і саморозвитку держави. Усі прогнози на майбутнє збігаються в тому, що XXI століття буде “століттям освіти”. Науковці України і Російської Федерації, члени Міжнародної комісії з освіти під керівництвом Генерального директора ЮНЕСКО, які підготували доповіді про цілі освіти у XXI ст. наводять докази того, що забезпечення стійкого розвитку людства неможливе без розширення освітніх систем і введення нового змісту навчання та виховання. На сучасному етапі розвитку України класична теза, що кадри вирішують все, як ніколи актуальна. Відбувається зміна парадигми економічного розвитку, що виражається у становленні постіндустріальної економіки – економіки, яка базується на знаннях та інформаційних технологіях. Ключовим ресурсом економічного розвитку стають не матеріальні ресурси, а інтелектуально-освітній потенціал країни. Знання, інтелект, інформація, інновації перетворюються в реальні фактори і самостійні продукти виробництва. За М. Кольчугіною: “Розвиток “нової економіки” створює потужні технологічні передумови для безпрецендентного кількісного та якісного зростання всієї системи підготовки кадрів, яка в свою чергу надає їй найважливіший – інтелектуальний ресурс” [169, с. 42-53]. Система підготовки кадрів стає основним інструментом забезпечення високої конкурентоспроможності економіки. Як справедливо зазначає А. Савельєв, “на перших позиціях будуть ті країни, ті народи, які будуть здатні забезпечити більш високий рівень освіченості, вихованості і майстерності, здібності до пошуку знань і нестандартних рішень. Саме потенціал освітянський чим далі, тим більшою мірою буде визначати статус людини в суспільстві і статус нації (держави) у світі” [348, с. 11-20]. Реальне відродження країни можливе тільки за умови належної уваги до системи освіти, в т.ч. до вищої освіти. Необхідним є розвиток освітянської сфери випереджаючими темпами, її орієнтація на перспективні стратегічні потреби суспільства. Система вищої освіти України кардинально змінюється у зв’язку із приєднанням до Болонського процесу. Відповідно, науково-педагогічні працівники активно реагують на необхідність змін і в організації навчального процесу, і в методиці викладання економічних дисциплін. Визначальними критеріями або властивостями вищої освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців, зміцнення довіри між суб’єктами освіти, відповідність європейському ринку праці, мобільність, сумісність кваліфікацій на вузівському та післявузівському етапах підготовки, посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти. Система освіти має бути модернізована. Разом з тим, процес реформування необхідно здійснювати враховуючи не тільки вимоги західних інституцій, але і надбання та досягнення вітчизняної системи освіти, традиції у підготовці кадрів вищої категорії. В цьому сенсі сутність Болонського процесу, його зміст – це, передусім, гармонізація європейської освіти, а не її уніфікація. Зміни повинні відбуватися таким чином, щоб не зашкодити вітчизняній системі вищої освіти, зберегти елементи національних конкурентних переваг та приростити їх кращими надбаннями світової практики. Щодо національних переваг, то за результатами комплексного порівняльного аналізу системи освіти в провідних європейських університетах та української системи освітньої діяльності, остання має конкурентні переваги, зокрема: – значно краща гуманітарна підготовка порівняно з багатьма зарубіжними вищими навчальними закладами; – ґрунтовніша, глибша, більш предметна фундаментальна підготовка, яка складає основу міжпрофесійної мобільності, створює передумови для високої конкурентоспроможності не лише на момент випуску фахівців, а й на тривалий час практичної діяльності. Соціально-економічні трансформації, що відбуваються в Україні на початку XXI ст., потребують суттєвої зміни змісту технологій підготовки економічних кадрів. Сучасні технології підготовки кадрів мають забезпечувати здатність суспільства не тільки використовувати, але і нарощувати свій інтелектуальний потенціал. З іншого боку, при становленні суспільства, заснованого на знаннях, саме розвиток особистості студента, розкриття всіх типів його інтелекту повинні стати основним спрямуванням освітянського процесу, в тому числі при підготовки фахівців-аналітиків. |
|