У нас уже 120853 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Передумови комп’ютеризації економічного аналізу та послідовність її здійснення

Передумови комп’ютеризації економічного аналізу та послідовність її здійснення Підвищення дієвості та ефективності систем управління підприємством в ринкових умовах потребує комп’ютеризації всіх без винятку управлінських підсистем, однією з яких є економічний аналіз. Управління підприємством досить складно здійснювати без достовірної та релевантної інформації про досліджуваний об’єкт. Перед тим, як потрапити до керівника, інформація піддається певній обробці на основі застосування різноманітних методів, що має бути зроблено достатньо швидко та ефективно. Оскільки в умовах ринкової економіки оперативність та адекватність реагування на зміни, які відбуваються в ринковому середовищі, виступають основними факторами, що визначають ефективність управління підприємством. Вищенаведене передбачає необхідність підвищення оперативності процедури обробки економічної інформації на основі застосування провідних розробок в сфері інформаційно-комп’ютерних технологій – засобів організації та здійснення економічного аналізу в комп’ютерному середовищі. Сучасний етап розвитку економічних систем характеризується значним впливом постіндустріалізації та інформатизації суспільства. Як зазначають дослідники, з початку нашої ери для збільшення одержаних знань вдвічі було потрібно 1750 р., наступне подвоєння відбулось у 1900 р., третє – до 1950 р., тобто вже за 50 років, при зростанні обсягів інформації за ці півстоліття у 8-10 разів [376]. Таку тенденцію називають інформаційним вибухом, що передує переходу до інформаційної, постіндустріальної ери. При переході до високотехнологічної інформаційної ери відбувається експоненційне зростання обсягів інформації, темпів здійснення економічних процесів та зменшення часових інтервалів між подіями, що відбуваються. Інформація стає все більш специфічною та одержується з все більшої кількості джерел на мікрорівні. Всесвіт стає менш детермінованим зі зменшенням часових проміжків та зростанням кількості інформаційних рівнів, все більш видимою стає безповоротність економічних процесів. Як наслідок переходу суспільства в передінформаційну стадію відбувається тотальна інформатизація господарської діяльності, зокрема удосконалення інформаційного забезпечення системи управління підприємством, яка має два вектори розвитку: – удосконалення засобів пошуку, збору, збереження та розповсюдження інформації – комп’ютеризація системи бухгалтерського обліку і звітності, маркетингової інформаційної системи підприємства; – удосконалення здатності сприйняття, обробки та породження інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи створення штучного інтелекту – комп’ютеризація, інтелектуалізація економічного аналізу тощо. Для забезпечення ефективності управління діяльністю підприємств в умовах переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства необхідно підвищити вимоги, що висуваються до комп’ютеризованих систем економічного аналізу системою управління з врахуванням процесів інформатизації та інтелектуалізації. Протягом другої половини ХХ ст. питанням автоматизації аналітичних процедур, впливу застосування інформаційних технологій при обробці економічної інформації приділяли увагу Б.В. Алахов, С.Б. Барнгольц, М.І. Баканов, С.І. Волков, В.М. Ісаков, С.П. Куценко, В.Б. Ліберман, Б.І. Майданчик, М.В. Мельник, Є.В. Мних, Б.Є. Одінцов, О.М. Островський, В.Ф. Палій, В.І. Петрова, В.І. Подольский, А.Н. Романов, В.І. Самборський, М.А. Севрук, В.П. Суйц, М.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет та ін. Окремі аспекти комп’ютеризації аналітичних процедур в докторських дисертаціях розкривали українські вчені: М.Т. Білуха (1971) – проблеми економічного аналізу на автомобільному транспорті в умовах функціонування галузевих АСУП; В.І. Самборський (1981) – методологія побудови і функціонування підсистеми економічного аналізу в АСУП, система загального економічного аналізу в АСУП; Б.С. Кругляк (1982) – методологічні принципи побудови аналізу ефективності капітальних вкладень і основних фондів в сільському господарстві в мовах АСУ-радгосп; І.П. Житна (1985) – напрями удосконалення аналітичної роботи в умовах АСУП, проблеми аналізу основних виробничих фондів в підсистемі економічного аналізу в умовах АСУП; П.І. Гайдуцький (1990) – шляхи автоматизації аналізу міжгалузевої діяльності на базі персональних ЕОМ, модель аналізу розвитку міжгалузевої діяльності, показники та методика їх розрахунку, інформаційне забезпечення, алгоритм вирішення задач аналізу на ЕОМ; Є.В. Мних (1991) – функціонування організаційної системи комплексного економічного аналізу ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в умовах застосування ЕОМ, побудова концепції інтегрованої трьохрівневої автоматизованої підсистеми комплексного економічного аналізу використання паливно-енергетичних ресурсів в АСУ та її функціональна модель в мережі АРМ; І.Д. Фаріон (1992) – питання перспективного та поточного аналізу виробничого потенціалу із застосуванням ЕОМ; В.К. Савчук (1996) – особливості здійснення аналізу в сільськогосподарських підприємствах в умовах застосування ПЕОМ. Отже, протягом ХХ ст. українськими вченими питання застосування комп’ютерних технологій для економічного аналізу розкривалися або в розрізі окремого аналітичного об’єкта (зокрема, використання паливно-енергетичних ресурсів, виробничого потенціалу, основних фондів) або певного виду економічної діяльності (автомобільний транспорт, сільське господарство). У Росії захищена докторська дисертація Г.М. Соколової, присвячена проблемам економічного аналізу в комп’ютерному середовищі в цілому [373]. В Україні за часів незалежності захищена одна докторська дисертація, пов’язана з комп’ютеризацією аналітичних процедур, – робота В.П. Завгороднього на тему “Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту” (1998). Аналіз існуючих робіт в сфері комп’ютеризації економічного аналізу дозволяє визначити, що проведені дослідження не розкривають особливостей та можливостей здійснення економічного аналізу в умовах постіндустріальної економіки, яка характеризується інтеграцією структур та підвищенням рівня розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій. Це зумовлює необхідність розгляду особливостей застосування для автоматизації аналітичних процедур сучасних комп’ютеризованих систем економічного аналізу (КСЕА). Проте розкриття сучасного стану комп’ютеризації економічного аналізу буде неповним без врахування впроваджень, здійснених під впливом певних завдань. Так, в історичному процесі комп’ютеризації економічного аналізу виділено наступні етапи: Підготовчий етап механізації (20-40 рр. ХХ ст.). Комп’ютеризації економічного аналізу передував довготривалий період його механізації, який розпочався з механізації обліку у 20-рр. ХХ ст. Як зазначає В.А. Маздоров, питання про механізацію соціалістичного обліку вперше поставлено на XV з’їзді партії в 1927 р., де в його резолюції “О работе ЦКК-РКИ” йшлося: “Продовжувати роботу над створенням обліку і розробкою звітності, короткої, дешевої, ясної, що в точності відповідає задачам планування і управління. Зокрема, розширити досвід машинізації конторської та рахункової справи” [202, с. 119]. На початковому етапі механізація рахунково-аналітичних робіт здійснювалася із застосуванням спеціальних машин, придбаних за кордоном. У кінці 1932 р. в Радянському Союзі почався масовий випуск складних рахунково-аналітичних машин, що працювали перфораційним методом. У 40-50 рр. ХХ ст. продовжувалося удосконалення механізації обліково-аналітичних робіт, з’явилися наступні засоби механізації: ручні обчислювальні машини (арифмометр “Фелікс”, ВК-1), напівавтоматичні обчислювальні машини (ВК-2, ВМП-2, “Быстрица”, КЕЛ ІІ ср), автоматичні обчислювальні машини (ВММ-2, ВММ-3, Р44СМ, “Вятка”), машини для підсумовування (СДВ-107, АЕС, “Аскота”), бухгалтерські обчислювально-табличні машини (СДК-133, АЕСВе, “Аскота” клас 113, “Аскота” клас 170), фактурні машини (ВА-345М, ФМЕ-6), обчислювальні машини механічної дії з автоматичним введенням даних – перфораційні машини (перфоратори (ПД45-2, П80-6, ПА80-2), контрольники (К80-6, КА80-1), сортувальні машини (С80-5, СЭ80-3), табулятори (Т-5МУ, ТА80-1), підсумкові перфоратори (ИП80-1), перфоратори-репродуктори (ПР80-2), розшифрувальні машини (РМ80), розкладочно-підборочні машини (РПМ80-2М, РПМ45-2М)). Найвищим досягненням механізації обліково-аналітичних робіт стала поява рахунково-перфораційних машин, які на відміну від клавішно-обчислювальних, могли автоматизовано сприймати дані, забезпечувати автоматизований процес обробки, групування та аналізу інформації, виконання ряду логічних операцій. У 1943 р. з’явилася перша електронно-обчислювальна машина “ENIAC”, яка призначалася для військових цілей. Проте, перші реально діючі ЕОМ почали функціонувати у США у 1946 р. В Києві у 1950 р. під керівництвом С.О. Лєбєдєва створена перша радянська ЕОМ, яка одержала назву “МЭСМ” (мала електронна рахункова машина). У 1953 р. в Москві було розроблено “БЭСМ” (велику електронну рахункову машину), яка стала першою машиною з відомої серії “БЭСМ-1”,“БЭСМ-2” … “БЭСМ-6”. І Етап (50-ті рр. ХХ ст.). В кінці 50-х років електронно-обчислювальні машини почали застосовуватися для автоматизації обліково-аналітичних робіт завдяки розробкам наукових колективів у Москві, Києві, Пензі, Мінську (різноманітні модифікації машин “Стрела”, “Урал”, “Днепр”, “Киев”, “Наири”, “Минск”, “ЭРА”, “МИР” тощо). Наприклад, ЕОМ “ЭРА” забезпечувала проведення розрахунків та здійснення аналізу економічної інформації. Машини такого типу (ЕОМ першого покоління) оперували алфавітно-цифровою інформацією, а пізніше – цифровою інформацією, з’явилася можливість приймати і передавати інформацію з телефонних і телеграфних каналів.

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.