Проблеми оцінки, визнання і відображення в обліку необоротних та оборотних активів

Проблеми оцінки, визнання і відображення в обліку необоротних та оборотних активів Облік активів на підприємствах посідає чільне місце – про це свідчить навіть кількість положень (стандартів), що стосуються обліку активів: безпосередньо обліку різних активів присвячено стандарти 7, 8, 9, 10, 12, 30, специфічних питань обліку активів стосуються стандарти 14, 21, 28, 32, до деякої міри – 17 (у частині визначення відстрочених податкових активів), відображення активів у звітності описано в стандартах 2, 4, 25, 20. Тобто облік активів у нас в країні достатньо стандартизовано, але поки що залишається багато проблемних питань, які потребують науково обґрунтованих підходів до їх вирішення. Особливо це стосується різних правил оцінки та нарахування амортизації основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку, невідповідності прийнятій методології відображення на практиці розрахунків з дебіторами на рахунках бухгалтерського обліку, формування звіту про рух грошових коштів, визначення відстрочених податкових активів, нарахування резерву сумнівних боргів на підприємствах державного сектора економіки. У ЖКГ, поруч із зазначеними проблемами, існують специфічні проблеми методології обліку активів стосовно утримання на балансі житлових будинків і нарахування на них амортизації, надання в оренду комунального майна, обліку приватизованих квартир. У ЖКГ, як зазначалось, більшу частину активів становлять необоротні активи, серед яких більше 90 % становлять основні засоби (ОЗ), що обумовлює необхідність особливої уваги до проблем їх обліку. Одночасно облік основних засобів – це одна з найскладніших у методологічному плані ділянок обліку, що обумовлено, в першу чергу, відмінностями бухгалтерського та податкового обліку, які мають місце і в групуванні ОЗ, і у їх визнанні, і в оцінці, і в порядку нарахування амортизації.