Трудові ресурси та зайнятість сільського населення

Трудові ресурси та зайнятість сільського населення За особливістю природних умов Херсонська область розташована в степовій зоні, її площа складає 28,5 тис.км2, або 4,7% від території України. Дата утворення області – 30 березня 1944 р. Територія області поділена на 18 районів, 3 міста обласного значення, 3 внутрішньоміських райони м.Херсона, 259 сільських рад. Всього налічується населених пунктів – 696, в тому числі: міських – 40, сільських – 656. На початок 2006р. в області мешкало 1117,1тис. осіб. На кожний квадратний кілометр території припадало 39 осіб (табл. 2.1), в Україні – 77осіб. За кількістю населення область посідає 21 місце, а за щільністю населення на 1 км2 – одне з останніх. Найбільша щільність населення у Херсонській області відмічається у містах Каховка, Нова Каховка та обласному центрі м. Херсон. На другому місці за щільністю (34 - 44 особи) знаходяться Білозерський, Скадовський і Цюрупинський райони, тобто у двох придніпровських і одному приморському районах. Крім того, Білозерський і Цюрупинський райони є найбільш наближеними до обласного центру. Третє місце за щільністю займають Бериславський, Каланчацький і Каховський райони (25 – 30 осіб). Останню найчисленнішу групу із найменшою щільністю населення (14 – 23 осіб) складають 12 районів області. Отже, особливістю розселення Херсонської області є локалізація сільського і міського населення у придніпровських, приміських та приморському районах [95,с.36]. Економічним середовищем для розвитку соціально-трудових відносин є аграрні підприємства, яких налічувалось на 01.01.2007 р. в Херсонській області 2776 од., у т.ч. господарських товариств 211 од. (7,6%), приватних підприємств 128 од. (4,%), виробничих кооперативів 22 од. (0,8%), фермерських господарств 2334 од 984,1%), державних підприємств 19 од. (0,7%), підприємств інших форм господарювання 66 од. (2,2%) [95,с.25]. Вирішальним напрямком підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах його інтенсифікації є раціональне використання наявного ресурсного потенціалу, а саме трудових ресурсів, як головного елементу виробничих сил.