Концептуальні положення щодо застосування інтегральних рівнянь для моделювання динаміки економічної системи

Концептуальні положення щодо застосування інтегральних рівнянь для моделювання динаміки економічної системи Валютний ринок є складною динамічною системою. Тому для його адекватного опису необхідно враховувати теоретичний доробок та практичні досягнення теорії систем. Відповідно до задач власного дослідження надалі під системою будемо розуміти «комплекс взаємопов’язаних елементів разом із відношеннями між цими елементами та між їхніми атрибутами, які спільно реалізують певні цілі» [94, 95]. Серед інших багатоелементних структур системі притаманно: – емерджентність (незведеність властивостей системи до суми властивостей окремих її елементів); – можливість виділення в даній системі певних частин («підсистем»); – наявність зовнішньої, більш загальної по відношенню до даної системи, котру називають «надсистемою»; – наявність цілей і критеріїв щодо дослідження даної множини елементів [95]. Особливе практичне значення має моделювання динамічних систем, до яких, власне, і відноситься ринок валют. У широкому сенсі динамічна система – це об’єкт, котрий функціонує у неперервному часі, постійно знаходиться у спостереженні та змінює свій стан під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів [96]. Надалі під динамічної системою треба розуміти процес, для якого однозначно визначено поняття стану як сукупності певних характеристик у даний момент часу, та заданий закон, що описує зміну (еволюцію) її початкового стану з плином часу [97, с. 13-14; 98]. На відміну від статичних систем динамічні зберігають інформацію про власні минулі стани, тобто мають пам’ять. Через це будь-яка динамічна система, як правило, описується системою диференційних рівнянь, що пов’язують минулий стан системи з теперішнім [99]. Чим більшою пам’яттю володіє система, тим більше станів з минулого впливають на поточний, тим більший ступінь старшої похідної використовується в записі моделі [100, 101]. Хоча переважна більшість динамічних систем є нелінійною, проте незаперечну практичну цінність має дослідження лінійних динамічних систем, методи опису яких є достатньо вивченими та перевіреними часом. Лінійна динамічна модель дозволяє дослідити поведінку множини виокремлених суттєвих чинників, що характеризують нелінійний економічний об’єкт, відповідно до мети, котру ставить перед собою дослідник, означеної системи гіпотез, доступної інформації та врахування неможливості спрощення об’єкта-оригінала до втрачення ним специфічних характеристик.