Поняття конкурентоспроможності банку та методи її оцінки

Поняття конкурентоспроможності банку та методи її оцінки В умовах ринкових перетворень, характерних для нинішнього етапу розвитку економіки України, підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання є найважливішим завданням, на розв’язання якого спрямовані зусилля управлінського менеджменту. Аналіз розвитку економічних процесів останніх років свідчить, що конкуренція – це ключовий чинник, який визначає засади формування стратегії підприємства та основні способи її реалізації. Конкуренція є об’єктивною економічною закономірністю розвитку товарного виробництва, дію якої можна вважати зовнішньою примусовою силою для економічних суб’єктів до підвищення продуктивності праці, насамперед через активізацію інноваційної діяльності, упровадження нових прогресивних форм організації виробництва. У сучасних умовах розвитку банківської системи України міжбанківська конкуренція стає характеристикою її гармонійного розвитку. Одним із найважливіших завдань стратегічного менеджменту банківської установи є посилення її конкурентної переваги. Як зазначає А. А. Томпсон та А. Дж. Стрікленд: «Добра стратегія веде до стабільної конкурентної переваги. Чим вища конкурентна перевага, створена за допомогою стратегії, тим вона потужніша та ефективніша» [278, с. 101]. За останні 30 років поняття «конкурентоспроможність» та «конкурентна перевага» змінювалися, трансформувалися, і сучасний їх зміст значно відрізняється від трактування цих понять, наведених у наукових працях 80—90-х років ХХ ст. У сучасному менеджменті акцент у стратегічному мисленні робиться не на конкуренцію, а на споживача. Тому у стратегічних цілях орієнтирами обираються лідерство у сфері споживчої цінності товару, а не випередження конкурента. З одного боку, конкуренція є могутнім стимулом розвитку бан¬ківської установи, підвищення якості банківських послуг і тим самим підвищення ефективності роботи банків, з іншого — наявність конкурентів та конкурентної боротьби знижує можливості банку щодо розширення клієнтської бази, здешевлення своїх ресурсів, унеможливлює диктат власної цінової політики. Усе це зумовлює стратегічну орієнтацію вітчизняних банків на зайняття провідних позицій на конкурентному ринку і підвищення своєї конкурентоспроможності. «Стратегія не матиме успіху, якщо вона не відповідає ситуації на підприємстві, не створює суттєвої переваги перед конкурентами та не поліпшує роботи компанії»