Быстрый переход к готовым работам
|
Клієнтська складова ресурсного потенціалу банку: особливості її аналізу в стратегічному управлінніКлієнтська складова ресурсного потенціалу банку: особливості її аналізу в стратегічному управлінні Клієнтська база є голов¬ним фактором, що визначає масштаби банківської діяльності та її ефективність. У широкому розумінні аналіз клієнтів банку – складова зовнішнього аналізу, водночас добре розвинута клієнт¬ська база та орієнтована насамперед на клієнтів стратегія банку значною мірою обумовлюють внутрішні процеси банківського бізнесу: визначають стабільність, надійність банку, вартість ресурсної бази, а отже, і його прибутковість. Якщо для небанківських установ клієнти є споживачами продукції і тим самим визначають доходи компаній, то для банківських структур клієнти — це споживачі банківських продуктів та послуг і водночас головне джерело формування банківських ресурсів. Саме чисельність та якість клієнтської бази є тими вирішальними факторами, що детермінують вартість та стабільність ресурсної бази, котра, у свою чергу, вважається головною умовою стабільності банку, його ліквідності та прибутковості. Вивчення наукової літератури з питань аналізу клієнтської бази банку дає змогу згрупувати їх за такими напрямами. У першій групі праць аналіз клієнтської бази розглядається в контексті банківського маркетингу [22; 25; 105; 118; 227]. У цих працях основний акцент робиться на показниках завоювання рин¬ку, сегментації клієнтів за видами, розміром, галузевою ознакою, тобто домінує акцент на зовнішньому аналізі. Найважливішими питаннями цього напряму досліджень є питання розроблення стратегій, орієнтованих на клієнта, та пошук способів завоювання нових клієнтів через вивчення попиту на банківські продукти, можливостей ринку, пропонування якісного, зручного обслуговування, широкого спектра банківських послуг, нових банківських продуктів. Друга група праць присвячена висвітленню питань стратегічного аналізу ефективності формування ресурсної бази банку, основним елементом якої є залучені та позичені ресурси у різних суб’єктів господарювання, яких можна розглядати як реальних та потенційних клієнтів банку [12; 162; 200]. Характерна особливість цього напряму досліджень - використання фінансових показників, спрямованих на оптимізацію ресурсної бази з позицій вартості та стабільності банківських ресурсів. Зауважимо, що подібний підхід має пошуковий характер і є суттєвим підґрунтям для банківського планування, проте у ньому не враховано окремих можливостей, пов’язаних з превентивними заходами, спрямованими на розширення банківської клієнтури. Третя група праць висвітлює питання внутрішнього аналізу динаміки клієнтських рахунків та розвитку клієнтської бази [12; 153; 154; 162; 181; 301]. Цей напрям досліджень має ретроспективний характер і дає можливість оцінити події, що вже відбулися. Основні завдання такого аналізу обмежуються оцінюванням тенден¬ції розвитку клієнтської бази банку без урахування причин її виникнення та визначення її наслідків. Водночас він не охоплює такі важливі аспекти стратегічного аналізу, як завоювання ринку, задоволеність клієнта, якість обслуговування, ефективність роботи банку з клієнтами, тобто зорієнтований на суто внутріш¬ній аналіз без урахування чинників зовнішнього середовища. |
|