Методичні засади аналізу кадрового потенціалу банку

Методичні засади аналізу кадрового потенціалу банку Персонал є головним ресурсом кожного суб’єкта господарювання, від ефективності використання якого здебільшого залежать кінцеві результати діяльності та конкурентоспроможність організації. Банківських установ це стосується насамперед. Ефективне використання кадрового потенціалу – основний визначальний фактор створення банківського продукту, вартості та доданого продукту у формі прибутку. Це зумовлено тим, що успіх функціонування банку, його імідж та репутація, надійність і стабільність, масштаби діяльності та ефективність, інноваційна спрямованість діяльності передусім залежать не від наявності матеріальних ресурсів та забезпеченості основними засобами, а від професійних навичок банківських працівників, рівня їх інтелекту та професійної освіти, їхнього уміння працювати зі своїми клієнтами та залучати нових, обирати правильні напрями стратегічного розвитку банку, знаходити шляхи підвищення ефективності роботи. Якщо в традиційному аналізі такі показники, як забезпеченість основними виробничими фондами та матеріальними ресурсами, прямо впливають на ефективність функціонування суб’єк¬тів господарювання, то в банківському бізнесі ці показники лише опосередковано відображають їх вплив на ключові показники результативності роботи банку. Зауважимо, що аналітичне дослідження кадрового потенціалу банку як найголовнішого банківського ресурсу потребує використання специфічних методів та підходів, які зумовлені насамперед складністю кількісного вимірювання окремих сторін цього аспекту: якості роботи персоналу банку, його інтелектуального рівня, рівня кваліфікації, ступеня володіння ключовими для організації компетенціями (знаннями), особистих якостей та здібностей працівників.