Теорія та методологія планування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств

Теорія та методологія планування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств Необхідними й важливими складовими елементами системи управління процесами формування та використання фінансових ресурсів виступають їх планування й прогнозування. Ринкові методи господарювання ставлять нові вимоги до організації та реалізації фінансового планування. Це зумовлено перш за все переходом до принципово іншого критерію (цільової функції) діяльності підприємства. В якості такого статутами більшості суб’єктів господарювання визначено отримання прибутку. Нові умови діяльності, які мають динамічний характер, вимагають повного та ясного уявлення про перспективи й наслідки прийнятих рішень, детального обґрунтування мети та завдань виробничо-фінансової діяльності, а також способів їх досягнення. Планування – це універсальний інструмент прогнозування майбутнього, що сприяє мінімізації ризиків бізнесу та мотивації трудового колективу. Тому з розвитком ринкових відносин його важливість для забезпечення ефективної діяльності підприємств не зменшується, а навпаки, зростає. Рівень фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств визначає не тільки можливості утримання конкурентоспроможності та забезпечення економічного розвитку, а й взагалі – подальшого існування. Значно підвищилася економічна відповідальність суб’єктів господарювання, більш жорсткими стали вимоги до виконання фінансових зобов’язань. Бюджетні обмеження діяльності підприємства нині включають такий елемент як процедура банкрутства, якої не було в умовах централізованої радянської економіки. В такому оточенні існує необхідністю постійного контролю за забезпеченням стійкого фінансового стану, підвищенням рентабельності виробництва та адекватної й швидкої реакції на зміни у зовнішньому економічному середовищі. В сукупності зазначені вимоги й визначають необхідність переміщення акцентів з виробничого на фінансове планування. Питанням фінансового планування певний час не приділялася достатня увага вітчизняних науковців. Нині різні аспекти цієї проблеми знаходиться в центрі уваги відомих вчених-аграрників, зокрема, М. Білика, О. Гудзь, М. Дем’яненка, П. Лайка, Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Савчука та інших. Проблематика їх досліджень стосується багатьох актуальних питань планування формування й використання фінансових ресурсів на рівні управління сільським господарством та підприємств галузі. В зарубіжній науковій літературі воно належить до проблемних областей теорії економіки підприємства, які вже тривалий час інтенсивно вивчаються. Крім того, планування посідає ключове місце у практичній діяльності закордонних підприємств, що стимулює творчі пошуки науковців. Разом з тим залишається значна частина питань, які мало досліджувались або мають дискусійний характер. Зокрема, відсутня єдина точка зору щодо інтерпретації та визначення економічної суті термінів „прогноз” та „план”; складових системи внутрішньогосподарського планування сільськогосподарських підприємств; визначення часових, фінансових та ресурсних нормативів; особливостей врахування у планових розрахунках галузевої специфіки підприємств; нормативно-методичного забезпечення планової роботи та ряду інших питань. Виходячи із необхідності розробки методології управління фінансовими ресурсами, невід'ємною складовою якого є планування, нами проведено детальний аналіз проблемних питань у цій предметній сфері. При цьому ставилося завдання визначити його теоретичні та методичні засади, ієрархію планів, деталізацію показників, які включаються до складу планово-аналітичних розрахунків щодо формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств.