Формування і розвиток ринку об’єктів інтелектуальної власності в Україні

Формування і розвиток ринку об’єктів інтелектуальної власності в Україні Загальновідомо, що одною з відправних точок в процесі управління підприємством є аналіз ситуації на сегменті ринку, де здійснює свою діяльність дане підприємство. Тому при дослідженні управління інтелектуальною власністю підприємства, на нашу думку, перш за все необхідно провести аналіз стану та тенденцій розвитку вітчизняного ринку інтелектуальної власності. Науково-технічний прогрес, процеси глобалізації та міжнародне співробітництво, що удосконалює національні системи охорони інтелектуальної власності, зумовлюють загальну тенденцію до зростання обсягів світового ринку інтелектуальної власності. Щороку в більшості країн спостерігається зростання обсягів подання заявок на реєстрацію об’єктів промислової власності в середньому на 20%. За даними Департаменту інтелектуальної власності Російської Федерації, у промислово розвинених країнах 80-95% приросту ВВП припадає на долю нових знань, втілених у техніці і технологіях. Обсяг світової торгівлі ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щорічно зростає на 12%, тим часом як темпи зростання світового виробництва не перевищують 2,5-3% на рік. Крім того, щороку збільшуються обсяги зареєстрованих товарних знаків. На сьогодні у світі зареєстровано понад 25 млн. товарних знаків. За словами експертів, щорічно ця цифра збільшується приблизно на мільйон. Водночас вартість відомих брендів може досягати десятків мільярдів доларів США. Зокрема за оцінкою, яку проводив журнал Business Week, вартість бренду Coca-Cola оцінюється $65,32 млрд.; Microsoft — $58,71 млрд.; IBM — $57,09 млрд.; Toyota — $32,07 млрд.; Nokia — $33,7 млрд.; Intel — $30,95 млрд. [177]. На пострадянському просторі, в тому числі і в Україні, обсяги ринку інтелектуальної власності є значно меншими. Однак експерти і тут відзначають тенденцію до його зростання. Ринок інтелектуальної власності України на даний момент характеризується перевищенням пропозиції над попитом. З одного боку, це пов'язано з тим, що за багато років накопичилась значна кількість пропозицій, що не мають попиту (СРСР разом із США були на другому місці після Японії по кількості щорічно зареєстрованих винаходів; до 1991 року кількість радянських винаходів перевищувала 1,5 млн. [135]). З іншого боку, дається взнаки все ще недостатньо висока інноваційна активність суспільства на нинішньому етапі економічного розвитку країни. Таке становище склалось також в силу відсутності вітчизняного досвіду використання об'єктів інтелектуальної власності в господарській діяльності, адекватної їх оцінки, труднощів переходу від одної системи господарювання до іншої, слабкого розвитку самих ринкових відносин, функціонування фондового ринку в країні і відсутності ринкових відносин безпосередньо у сфері науки і технологій.