Загальні принципи прийняття інвестиційних рішень

Загальні принципи прийняття інвестиційних рішень Більшість економістів розглядають інвестиції як затрати (витрати). Розходження в поглядах починаються при визначенні об’єкту витрат. В додатку А наведені точки зору зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно даного питання. Їхній аналіз дозволяє зробити такі теоретико-методологічні висновки щодо тлумачення категорії «інвестиції»: більшість економістів розглядають інвестиції лише з позиції речового змісту, не досліджуючи при цьому їх зв'язок з усіма елементами продуктивних сил. Ігнорування соціально-економічної форми не дозволяє з необхідною повнотою пізнати економічний зміст інвестицій, робить будь-яке їх визначення однобоким, а саму категорію поза соціальною. Це, в свою чергу, приховує сферу, в якій потрібно шукати відповідь на питання про стан, значення, шляхи розвитку і підвищення ефективності інвестиційних процесів. Зазначені моменти, на наш погляд, знаходять вирішення, якщо визначення соціально-економічного змісту категорії «інвестиції» давати наступним чином: це сукупність відносин власності між учасниками відтворювального процесу з приводу вкладень з різними строками у систему факторів виробництва, які змінюють їх кількісні і якісні параметри. Законодавство України визначає інвестиції як сукупність майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкт підприємницької діяльності та інші види діяльності, в результаті якої утворюється прибуток або досягається соціальний ефект Інвестиційний процес – це послідовність етапів, дій і операцій з реалізації інвестиційної діяльності. Основними етапами цього процесу є, по-перше, прийняття рішень на інвестування; по-друге, реалізація і експлуатація інвестицій. На першому етапі, який розглядається в роботі, можливе виділити таки його фази: 1. Формування цілей інвестування; 2. Визначення напрямків інвестування; 3. Створення інвестиційної програми або вибір конкретних об'єктів інвестування; 4. Організація фінансового забезпечення інвестиційної програми або інвестиційних проектів. Як об’єкт управління реальні інвестиції відрізняються характерними особливостями. Саме вони визначають характер процесу управління ресурсами, що вкладаються. На рис. 1.1. показано основні складові процесу прийняття рішення на інвестування. Процес прийняття рішення на інвестування поєднує два взаємопов’язаних напрямки: інвестиційна політика (куди вкласти засоби) і управління джерелами коштів [63, С.102]. Розвиток залізничної галузі або підприємства, зростання його економічного потенціалу і досягнення високого конкурентного статусу значною мірою визначається ефективністю реалізованих інвестиційних програм або ІП, що є частиною плану їх стратегічного розвитку [64,128]. Управлінські рішення по реальних інвестиціях мають фундаментальну значимість, тому що, по-перше, результати цих рішень визначають організаційно-технічний і економічний рівень залізничної галузі або підприємства на кілька років уперед, по-друге, для їхньої реалізації відволікаються значні фінансові ресурси. Необґрунтовані інвестиційні рішення можуть створити для підприємства, поряд з нездійсненністю прогнозованого виграшу, додаткові проблеми, які пов'язані зі значними витратами і втратами, а саме: якщо здійснюються великі інвестиції в напрямку, вибір якого виявився помилковим внаслідок неточності прогнозних розрахунків щодо стану ринку, технічних і фінансових можливостей, то залізнична галузь або підприємство утягуються в невиправдані витрати, що ведуть до втрат, а в критичних випадках – і до банкрутства [129].