Виробнича організація діяльності будівельного комплексу

Виробнича організація діяльності будівельного комплексу При визначенні будівельного комплексу як країни в цілому, так і регіону основним був і лишається виробничий принцип. Огляд робіт, присвячених регіональному розвитку показав, що існують різноманітні підходи до визначення будівельного комплексу. Так у роботі [65] будівельний комплекс визначений як система підприємств і галузей “продукція, яких призначена для капітального будівництва у сфері промисловості, сільського господарству, транспорту, а також потреб житлово – комунального господарства. ” Тобто, виходячи з даного визначення будівельний комплекс – це, насамперед, галузі й підгалузі промисловості, що забезпечують матеріальну і технічну базу капітального будівництва. Сам процес капітального будівництва, як основа будівельного комплексу, здебільше не визначено. Подібний підхід не враховує ще одну важливу сферу, яка є невід’ємною складовою будівельного комплексу, – це сфера фінансування капітального будівництва. У роботі [32] будівельний комплекс визначається за трьома складовими: виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, що його обслуговують, тобто будівельний комплекс – складна міжгалузева система, що поєднує галузі як сукупність підприємств, організацій, концернів, які виробляють будівельні матеріали і здійснюють виробниче, житлове, соціально – культурне та інші види будівництва. Таке визначення будівельного комплексу окреслює важливий принцип побудови його структури, в основі якої знаходиться процес капітального будівництва об’єктів різного призначення, а всі інші складові спрямовані на забезпечення цього процесу. У роботі [94] будівельний комплекс визначено як “функциональную систему материального производства, в которой капитальные вложения преобразуются в основные фонды в виде готовых к эксплуатации строительных объектов”. У даному визначенні окреслена важлива сфера, без якої неможливе існування будівельного комплексу і самого процесу будівництва, – необхідність капіталовкладень, тобто будівельний комплекс – сфера перетворення капіталовкладень в готові будівельні об’єкти. Дане визначення, на відміну від вищезазначених, акцентує увагу на процесі капітального будівництва як такому, що системоформує будівельний комплекс. Але визначення будівельного комплексу як виробничої системи є умовним, оскільки структурна невизначеність ускладнює спрямованість системи на кінцевий результат – отримання готового до експлуатації об’єкта будівництва [81, 96, 101, 168]. Досить поширеним протягом останніх років є визначення інвеситиційно–будівельного комплексу, що підкреслює значення інвестиційної сфери для розвитку будівництва [140]. Акцент на кінцевому результаті, як основному критерії визначення будівельного комплексу, зроблено й у визначенні, яке запропоновано в архітектурно – будівельній енциклопедії: будівельний комплекс як “совокупность отраслей, производств, организаций, характеризующимися тесными устойчивыми экономическими, организационными, техническими и технологическими связями в получении конечного результата – обеспечении производства основных фондов народного хозяйства” [135]. У роботі [95] автор поєднує в структурній схемі дві основні галузі, з якими зв’язує процес будівництва: безпосередньо будівельну галузь та галузь промисловості будівельних матеріалів, зазначаючи, що в будівельний комплекс країни включаються підприємства з усіма формами власності даних галузей (рис. 1.7). Досить поширеним у наукових дослідженнях питань розвитку будівельної галузі стало поняття виробничого будівельного кластеру як нової перспективної регіональної системи [7]. При різнобічності досліджень питань утворення та функціонування кластерів можливо окреслити два основних підходи до їх виділення: виробничий та територіальний. Засновником концепції кластерів вважається М.Портер, який визначив кластер як групу близьких, обов’язково географічно пов’язаних компаній та організацій, що співпрацюють, разом діють у певному виді бізнесу і характеризуються спільними напрямками діяльності та доповнюють один одного. Таким чином, у роботі [109] кластер визначено як групу фірм – учасниць того чи іншого ринку, що об’єднуються на основі довгострокових контрактів з метою ефективного використання ресурсів й специфічних переваг для спільної реалізації проектів.