Модель соціально-економічного розвитку аграрних підприємств та підвищення рівня життя працівників

Модель соціально-економічного розвитку аграрних підприємств та підвищення рівня життя працівників Динамічний розвиток сільського господарства є не тільки передумовою підвищення його ефективності, вирішення більшості накопичених у галузі виробничих, фінансових, соціальних проблем, але і способом системного узгодження цільових установок на подвоєння ВВП і скорочення бідності (зниження рівня диференціації населення країни по рівню доходів). Проте, в рамках еволюційної парадигми, при збереженні умов функціонування сільського господарства, що склалися, немає підстав розраховувати на істотне підвищення темпів його зростання. Саме цим і визначається необхідність розробки і реалізації стратегії розвитку аграрних підприємств, яка покликана забезпечити необхідні темпи розвитку сільського господарства, зрушення в структурі і ефективності виробництва, динаміку рівня життя сільського населення, а тим самим - успішну реалізацію всього комплексу цільових установок соціально-економічного розвитку країни в даній перспективі. Прискорення темпів економічного зростання в аграрному секторі можливо на основі: (1) підвищення конкурентоспроможності і ефективності агропромислового виробництва за рахунок поліпшення ринкового середовища і полегшення доступу сільськогосподарських товаровиробників до ринків готової продукції і виробничих ресурсів (земельних, фінансових матеріально-технічних, інформаційних), формування економічно активних суб'єктів бізнесу, розвитку ресурсного потенціалу і технологічного оновлення сільського господарства; (2) створення умов для стійкого розвитку сільських територій і раніше всього відновлення і нарощування соціальної інженерної інфраструктури села розширення несільскогосподарської зайнятості сільського населення; (3) поліпшення відтворення природних ресурсів використовуваних в сільському господарстві. Вирішення відтворювальних проблем сільського господарства, що накопичилися і соціально-економічних проблем розвитку сільських територій можливо лише в рамках сценаріїв динамічного зростання об'ємів виробництва аграрної продукції і підвищення ефективності господарювання. Доходи від сільськогосподарської діяльності повинні забезпечити основну частину фінансових ресурсів, необхідних для підвищення рівня життя зайнятих в сільському господарстві, для інвестицій вструктурно-технологичну модернізацію виробництва в галузі і в розвиток сільських поселень. Це означає, що при розробці концепції стратегії розвитку сільського господарства необхідно орієнтуватися на ті виробничо-технологічні ланцюжки, які володіють стратегічним потенціалом зростання, на ту продукцію, попит на яку ще далекий від насичення, на ті аграрні ринки, ємкість яких буде динамічно рости, тобто необхідно виявляти стратегічні «точки зростання» і в максимальній мірі використовувати укладені в них можливості розвитку і сільського господарства, і аграрного сектора в цілому.