Побудова моделі функціонування сервісних підрозділів ГЗК як системи масо-вого обслуговування

Побудова моделі функціонування сервісних підрозділів ГЗК як системи масо-вого обслуговування В умовах здійснюваних урядом України інтеграційних процесів усе більш ак-туальними стають питання підвищення конкурентоспроможності продукції вітчиз-няних підприємств. Стратегія набуття конку¬рентних переваг може бути реалізована різними шляхами, найчастіше удаються до зменшення виробничих, збутових та ін-ших видів витрат, що визначають собівартість продукції підприємства. Ефективним ва¬желем зменшення собівартості продукції ГЗК є вдосконалення форми організації сервісних підрозділів. Наразі практично всі підприємства гірничорудної промисло-вості здійснюють даний вид робіт силами власних сервісних підрозділів, однак про-понується розглянути доцільність використання інших форм, таких як підряд та аут-сорсинг. Різниця між аутсорсингом та підрядом поля¬гає у рівнях інтеграції до процесу виробництва. Перше вимагає повної реструктуризації підприємства навколо базового, основного вироб¬ни¬цтва та перегляду зовнішніх відносин. Підряд відображає додатко-вий зв’язок «споживач – постачальник». Основна перевага цих підходів щодо організації сервісних підрозділів ГЗК полягає у поліпшенні якості обслуго¬вування та зменшенні основних видів витрат. Розглянемо організацію системи сервісних підрозділів ГЗК з позицій теорії ма-сового обслуговування (ТМО). Структуру системи масового обслуго¬вування (СМО) утворюють два взаємодіючих компоненти: джерела заявок та канали їх об-слуговування. У нашому випадку джерелом за¬явок виступають основне, підсобне та побічне виробництва, а канали обслуговування змінюються в залежності від форми організації обслуговування запитів.