Вплив особливостей виробничого процесу в різних типах виробництв на управління продуктивністю праці

Вплив особливостей виробничого процесу в різних типах виробництв на управління продуктивністю праці Як показує дослідження, виробничий процес у різних типах виробництв має свої особливості. Промислові підприємства розрізняються за структурою, обсягом і асортиментом продукції, що випускають, широтою номенклатури, а це відповідно повинно позначатися на характері завантаження робочих місць, кваліфікації працівників, що у свою чергу відбивається на рушійних силах і чинниках, які впливають на продуктивність праці. Тип виробництва, на думку Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаби, А.В. Шегеди, - “це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, обсяг виробництва, випуск однотипної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції тощо” [31, 252]. Таким чином, під типом виробництва вони розуміють ступінь постійного завантаження робочих місць однаковою роботою й пов’язані з нею особливості в економіці, та виділяють такі типи виробництва: одиничне; серійне (дрібно-, середньо- та великосерійне); масове та змішане. С.А. Соколіцин та Б.І. Кузін типом виробництва вважають “комплексну характеристику технічних, організаційних і економічних особливостей машинобудівного виробництва, що обумовлені його спеціалізацією, обсягом та постійністю номенклатури виробів, а також формою руху виробів по робочим місцям” [130, 86-90]. Ними виділяються такі типи виробництв: масове; серійне (велико-, середньо- і дрібносерійне) та одиничне. Під типом виробництва В.І. Осипов [109, 466-467] розуміє “комплексну характеристику організаційно-технічного рівня виробництва, що базується на його спеціалізації, повторенні, стійкості номенклатури й кількості продукції, що випускається”, а також, як попередні дослідники, поділяє його на: - одиничне – характеризується виготовленням у одиничних екземплярах доволі широкої номенклатури виробів, що повторюються через певний проміжок часу або взагалі не повторюються; - серійне - у ньому періодично виготовляють невеликими або значними партіями обмежену чи широку номенклатуру виробів шляхом виконання на одному робочому місці декількох операцій, які чергуються через певні проміжки часу. Залежно від масштабів, номенклатури продукції, рівня спеціалізації робочих місць розрізняють дрібносерійне, середньосерійне та крупносерійне виробництво; - масове - характеризується великим обсягом випуску продукції малої номенклатури з використанням спеціального устаткування, інструменту та технологічного оснащення. З такою класифікацією погоджуються Г.А. Семенов, В.К. Станчевский, М.О. Панкова та інші автори, які, крім того, зазначають, що “дослідне та експериментальне виробництво є типовим прикладом одиничного виробництва” [104, 37-39]. Туровець О.Г., Бухалков М.І., Родінов В.Б. та інші [107, 162-163] вважають, що тип виробництва визначається “комплексною характеристикою технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю й обсягом випуску продукції” та виділяють також три типи виробництв: - одиничне - характеризується малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення й ремонт яких, як правило, не передбачається; - серійне - характеризується виготовленням та ремонтом виробів, що періодично повторюються певними партіями. Залежно від кількості виробів в партії чи серії й значення коефіцієнту закріплення операцій розрізняють: дрібносерійне, середньосерійне й крупносерійне виробництво; - масове - характеризується великим обсягом випуску виробів, що неперервно випускаються та ремонтуються тривалий час, впродовж якого на більшості робочих місць виконується одна робоча операція.