Економічна сутність, значення та еволюція поняття „малий бізнес”

Економічна сутність, значення та еволюція поняття „малий бізнес” З'ясування суті малого бізнесу набуває особливого значення в умовах ринкового трансформування економіки України. Адже, на думку багатьох дослідників, підприєм¬ництво виступає атрибутивною ознакою будь-якої економічної системи, що базується на ринкових принципах, і є провідною формою господарювання. Виникнення підприємни¬цтва – це результат економічного трансформування суспільства і водночас найнадійні¬ша гарантія подальшого поглиблення реформування ринкових відносин. Тому методологічно обґрунтованим є підхід, коли підприємництво розглядається в широкому загально історичному контексті еволюції економічних систем. Етапи розвитку історії й теорій підприємництва Колесникова Л.А. [1; с.40] представила в контексті основних етапів розвитку економічних теорій. Вона відзначає, "що розвиток теорій підприємництва відбувався досить розривно й не паралельно "стовповій дорозі" формування економічної теорії як науки, хоча й відчував на собі певний її вплив". Дослідження у сфері підприємництва й малого бізнесу перебувають у безпосередній близькості від точок росту нових економічних концепцій, здатних дати адекватну аналітичну картину тих аспектів соціально-економічних взаємозв'язків, що пронизують навколишню нас дійсність, які не вдавалося повною мірою відобразити мислителям і теоретикам попередніх етапів розвитку економічної теорії. На думку Колесникової Л., можна виділити чотири "хвилі" еволюції концепцій підприємництва. Насамперед відзначимо, що родоначальники науки Аристотель і Платон досліджували економічне життя з погляду аристократії, яка була пов'язана із сільським господарством і протиставляла себе зростаючому класу торговців (тобто підприємців), і тому не змогли скласти цілісної економічної теорії оточуючої господарської дійсності. Осмисленням феномена торгівлі в господарському житті держав було здійснено представниками меркантилізму. І хоча підприємництво ще не стало самостійним предметом досліджень, але вже народжується сам термін – у XVІІ ст. підприємцем називали купця (Merchant), протиставляючи його фінансистові (Geldgeber) [2; с.19]. І це тривало аж до середини XVІІІ ст. У цілому меркантилізм як основний напрямок економічної думки в XVІІ-XVІІІ ст. зробив певний вплив на формування перших концепцій підприємництва, що включають матеріальні стимули як домінуючі мотиви підприємницької діяльності. Торгівля – зовнішня й внутрішня – у період зародження капіталістичних відносин являла собою надзвичайно ризикований вид діяльності. Це і визначило фокус досліджень підприємництва першої "хвилі" (XVІІІ-XІ ст.) на діяльності в умовах ризику й невизначеності. Автор цього підходу Р. Кантильйон відокремив підприємницьку функцію від функцій капіталіста-власника й управляючого [3; с.95]. Р. Кантильйон помітив, що розбіжність між попитом і пропозицією на ринку створює можливості, щоб купувати дешевше і продавати дорожче, і саме це може привести конкурентні ринки у стан рівноваги. Людей, які корис¬туються нереалізованими можливостями отримання прибутку за умов невизначеності, він назвав „підприємцями”. Отже, за Р.Кантільйоном, підприємець – це будь-який індивід, здатний до передбачення, який бажає брати на себе ризик, спрямований у майбутнє, чиї дії характеризуються сподіванням отримати дохід та готовністю до витрат