Державний контроль рекламної діяльності як складова адміністративно-правового регулювання

Державний контроль рекламної діяльності як складова адміністративно-правового регулювання Як уже зазначалося вище, однією з форм адміністративного впливу на рекламну діяльність є встановлення та порядок здійснення державного контролю Формування контролю рекламної діяльності в України відбувалося за умови відсутності чітко розроблених теоретичних основ. І нині залишаються не дослідженими питання щодо місця контролю рекламної діяльності в системі державного контролю, його оптимальної структури і обсягу завдань, які ставляться перед контролем в цій сфері, видів, форм, суб’єктів та методів, що можуть використовуватися при здійсненні контрольних заходів. Поняття «контроль рекламної діяльності» комплексно не розглядалося в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, деякі науковці [131, c. 150; 126, c. 428; 155, c. 39-40] схиляються до думки, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу є однією з форм державного регулювання рекламної діяльності. Тобто, визначається правова природа контролю рекламної діяльності, але його сутність цим не вичерпується, оскільки не окреслено ні його об'єкт, ні зміст, ні види. При цьому інші актуальні та важливі питання державного контролю рекламної діяльності взагалі не одержали комплексного і системного висвітлення в науковій літературі. Що ж стосується законодавчого закріплення поняття державного контролю рекламної діяльності, визначення його природи та місця, то законодавець з цього питання не займає чіткої позиції. Закон України «Про рекламу» [50], визначаючи суб’єктів державного контролю рекламної діяльності, не розкриває поняття та ознаки державного контролю рекламної діяльності. Так, з аналізу п. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» випливає, що контроль рекламної діяльності здійснюється щодо: захисту прав споживачів; дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; дотримання законодавства про рекламу телеорганізаціями усіх форм власності. На нашу думку, контроль в даному випадку визначений як форма та мета державного регулювання рекламної діяльності, що не зовсім вірно, оскільки контроль є засобом досягнення мети, а не самоціль. Здійснивши аналіз Закону України «Про рекламу», ми дійшли висновку, що державне регулювання рекламної діяльності спрямоване одночасно на захист споживачів реклами та конкуренції. Отже, метою державного регулювання рекламної діяльності в Україні має бути захист від недобросовісної реклами, а також попередження та припинення недобросовісної реклами, яка може завдати шкоду як майновим, так і немайновим правам споживачів реклами та суспільним інтересам. З огляду на це, ми вважаємо, що в Законі України «Про рекламу» законодавець повинен чітко визначити, що державний контроль є функцією державного регулювання рекламної діяльності.