Структурно – функціональне моделювання управління стійким функціонуванням підприємства – суб'єкта ЗЕД

Структурно – функціональне моделювання управління стійким функціонуванням підприємства – суб'єкта ЗЕД На сьогоднішній день умови ведення конкурентної боротьби, глобалізація економічних питань та висока частка суб’єктів ЗЕД серед українських підприємств, зумовлюють підвищену увагу до проблеми забезпечення стійкого функціонування підприємств, які працюють з зовнішніми ринками. У першому розділі дисертаційного дослідження було визначено та сформульовано проблему необхідності забезпечення стійкого функціонування промислових підприємств – суб’єктів ЗЕД, особливо що працюють у переробній промисловості. За допомогою розроблених теоретичних положень у розділі 1 дисертаційного дослідження об’єктом управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта ЗЕД визначено процес управління стійким функціонуванням промислового підприємства машинобудівної галузі, яке працює з зовнішніми ринками. Для опису роботи наведеного об'єкту управління автором пропонується побудувати відповідну структурно – функціональну модель управління стійким функціонування підприємства – суб’єкта ЗЕД. Як найбільш відповідну до умов моделювання бізнес – процесів обрано технологію структурного аналізу SADT (модель IDEF0) [84]. В основі такого підходу лежать два базові принципи: "розділяй і володарюй" – розв'язання складних проблем шляхом їх розбиття на безліч менших незалежних задач, легких для розуміння і вирішення та принцип «ієрархічного впорядковування» тобто принцип організації складових частин проблеми в ієрархічні деревовидні структури з додаванням нових деталей на кожному рівні. Також залучено декілька другорядних принципів: 1) «абстрагування», який полягає у виділенні суттєвих аспектів системи і відвернення від несуттєвих; 2) «формалізації» - що полягає у необхідності суворого методичного підходу до вирішення проблеми; 3) «несуперечності» - що полягає в обґрунтованості і узгодженості елементів; 4) «структуризації» даних, який полягає в тому, що дані повинні бути структуровані і ієрархічно організовані. В основу побудови структурно – функціональної моделі управління стійким функціонуванням було обрано методологію SADT (Structured Analysis and Design Technique) з моделями і відповідними функціональними діаграмами (IDEF0, IDEF3) [79]. Обґрунтування вибору її базується на наступних положеннях – можливість графічного представлення блочного моделювання, де блоки та дуги відображають функцію управління, а дуги відображають «обмеження», які визначають, яким чином функції виконуються й керуються; можливість графічного представлення блочного моделювання; можливість отримати строгість і точність (тобто виконання правил SADT вимагає достатньої строгості і точності, не накладаючи у той же час надмірних обмежень на дії аналітика). Одним з інструментів, котрий дозволяє структурно-функціональне моделювання є BPwin [80]. Згідно з вищезгаданими розробленими теоретичними положеннями під системою управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта ЗЕД слід розуміти сукупність управлінських засобів щодо організації оптимального реагування на загрози стійкому функціонуванню підприємства, яке працює з зовнішніми ринками. Забезпечення ефективної роботи наведеної системи управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта ЗЕД запропоновано за допомогою побудови спеціальної підсистеми забезпечення стійкого функціонування - підрозділу забезпечення стійкості (ПЗС) в організаційній структурі управління підприємством - суб’єктом ЗЕД, яка б відповідала за забезпечення стійкого функціонування, причини та необхідність введення якої було обґрунтовано у першому розділі дисертаційного дослідження.