Галузева структура сільськогосподарських підприємств як фактор зменшення їх витрат на енергоносії

Галузева структура сільськогосподарських підприємств як фактор зменшення їх витрат на енергоносії Незважаючи на досить пильну увагу до проблем енергозбереження та зниження енергомісткості сільськогосподарської продукції, недостатньо вивченим залишається питання впливу галузевої структури на удосконалення спеціалізації сільськогосподарського виробництва й енергомісткість продукції. Енергомісткість валової сільськогосподарської продукції визначається комплексними факторами, основними з яких є досягнуті рівні урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, тип використовуваних технологій виробництва, технологічні особливості виробництва окремих видів продукції. Використовувані технології виробництва можуть істотно відрізнятися за рівнем інтенсивності виробництва, а також за показниками витрат на енергоносії у розрахунку на одиницю продукції або на одиницю посівної площі (голову тварин). У сучасних умовах основним елементом витрат, пов’язаних із використанням енергоносіїв у сільськогосподарському виробництві, є витрати на паливно-мастильні матеріали (ПММ). Для дослідження впливу різних технологій виробництва основних сільськогосподарських культур на цей показник звернемося до даних табл. 2.17. Використання ресурсозберігаючих технологій по всіх без винятку наведених культурах супроводжувалося зниженням, у порівнянні з інтенсивними технологіями, витрат на ПММ в розрахунку на 1 га посівної площі . Діаметрально протилежним було співвідношення у розмірах витрат ПММ у натуральному та грошовому виразі у розрахунку на одиницю виробленої продукції. Так, при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією (для прикладу було обрано технологію з попередником «кукурудза на силос») витрати на ПММ у розрахунку на 1 га посівної площі мають складати 388,8 грн, а при вирощуванні цієї ж культури за ресурсозберігаючою технологією – 329,1 грн. Витрати ж ПММ на 1 ц зерна при використанні цих технологій складуть відповідно 1,5 та 1,6 кг. Виникає запитання стосовно самої сутності ресурсозберігаючої технології, яка призводить до більш високих витрат, зокрема ПММ, в розрахунку на одиницю готової продукції. Аналізуючи дані табл. 2.17, слід звернути увагу на значну диференціацію між різними культурами у розмірах витрат на ПММ у розрахунку на одиницю посівної площі та на 1000 грн валової продукції. Якщо при вирощуванні картоплі за інтенсивною технологією витрати на ПММ у розрахунку на 1 га посівної площі складуть 1648,2 грн, то при вирощуванні соняшнику за інтенсивною технологією – лише 418,5 грн (майже в чотири рази менше). У розрахунку на 1000 грн валової продукції витрати на ПММ при вирощуванні соняшнику за інтенсивною технологією складуть 190,2 грн, а в галузі картоплярства при використанні інтенсивної технології – лише 135,4 грн. вся работа находится по ссылке http://diplomukr.com.ua/raboti/20912?mod=dissertations