У нас уже 18692 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Аналіз факторів, які впливають на управління конкурентним середовищем на макрорівні

Аналіз факторів, які впливають на управління конкурентним середовищем на макрорівні Для розробки важелів управління формуванням конкурентного середовища необхідно визначитися з формами та методами управління в цілому, для того щоб обрати найбільш ефективні. Отже, форми управління – це види прояву, які за цим критерієм поділяють на прямі та непрямі форми управління. В нашому випадку майже класично – прямою формою є безпосереднє управління формуванням конкурентного середовища, яке в цій формі здійснюється переважно державою. Непряме управління, як друга його форма, полягає у опосередкованій стимуляції розвитку конкурентного середовища, через інші сфери суспільного життя, і здійснюється переважно суб’єктами цього середовища, тобто підприємствами, що працюють в ньому. В залежності від форми управління обираються і методи, а в рамках методів – заходи по управлінню, тобто вже безпосередні дії. До методів управління відносяться адміністративні, економічні, організаційні, правові. Кожен з перелічених методів має свою специфіку та застосування у формах управління. Так, адміністративні та організаційні, а також переважна частина правових є методами прямого впливу, а економічні і частина правових – непрямого. Щодо заходів управління, то вони досить різноманітні і в залежності від методу можуть бути одноразові, умовно постійні, дискретні, безперервного впливу. Кожен захід пристосовується до специфіки об’єкту управління для найбільшої ефективності впливу. Розглядати основні складові управлінського процесу, необхідно почати з об’єкту – складових конкурентного середовища, для виявлення специфіки кожного елементу та відповідно, вибору форм, методів та розробки заходів впливу на цей елемент, а в підсумку – розробки системи управління формуванням конкурентного середовища. Разом з цим зазначимо, що деякі елементи піддаються тільки аналізу, впливати на їх розвиток, а тим більше на формування на рівні підприємства, а навіть і держави неможливо, тому в розробленій системі управління параметри цих елементів будуть нами враховуватися як константа. Елементи конкурентного середовища ми розглядали як фактори конкурентного середовища, враховуючи їх як активні складові системи. Як ми визначили в першому розділі, головними факторами, що формують конкурентне середовище підприємств сфери послуг, зокрема туристичної галузі, є наявність промисловості, рівень валового регіонального продукту, виробництво товарів народного споживання, наявність природно-ресурсної бази, державна підтримка підприємств цієї галузі. Отже, визначившись з факторами, проведемо дослідження по кожному з них. Детальний аналіз цих факторів дозволить оцінити стан конкурентності у сфері послуг. За об’єкт аналізу було прийнято конкурентне середовище підприємств сільського туризму Карпатського соціально – економічного району, який включає Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку області. Провідною в розвитку сільського зеленого туризму з усіх перелічених областей є Закарпатська, і саме тому підприємства цієї області були взяті як база для дослідження. Такий вибір обґрунтований тим, що ці підприємства мають потенціал для розвитку і економічно-соціального оздоровлення Карпатського регіону, а тому наші розробки матимуть практичне значення [35]. Підприємства сільського туризму є інноваційною складовою рекреаційного комплексу як Закарпаття, де вони найбільш суттєво розвинені, так і всього Карпатського регіону. Основна мета розвитку рекреаційного комплексу в Закарпатті полягає в створенні конкурентноспроможної на світовому ринку сфери рекреаційних послуг, спрямованої на максимальне задоволення рекреаційних потреб населення України, забезпечення на цій основі комплексного розвитку територій і її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги [31]. Слід зазначити, що географічні, природні, історичні, економічні умови регіону дають йому унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднати регіональні, державні та міждержавні інтереси країни, забезпечивши при цьому прогрес в соціально-економічному житті регіону [31]. Варто взяти до уваги і те, що регіон є географічним центром Європи і має сполучення з кількома сусідніми країнами. Одним з факторів, що сприяє розвитку конкурентного середовища в Закарпатті, є наявність природно-ресурсної бази, в яку входять природно-рекреаційні умови. Можливості області становлять 5,2% об’ємного і 5,1 % вартісного потенціалу природно-рекреаційних ресурсів України. В її комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України родовищ та 30 типів досліджених мінеральних вод з дебітом 3,3 тисяч метрів кубічних на добу, які є унікальними. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для відпочинку, а гори не мають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Також до сприятливих факторів слід віднести вигідне географічне положення, бо область є унікальною екологічною системою України, адже її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу – Татрами, з півдня – Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів країни область відділяють – Яблунецький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали, висотою від 931 до 1614 м над рівнем моря. На території області знаходиться найвища точка України – гора Говерла, 2061 м, протікає 429 потоків та річок [117]. М’який помірно континентальний клімат, живописна природа з багатою і різноманітною рослинністю, наявність мінеральних вод, багатовікові традиції і самобутня культура населення краю складають унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого сформувалися бальнеологічні і кліматичні курорти з санаторно-оздоровчими закладами державного та місцевого значення [59]. До особливих факторів розвитку слід віднести фактор територіального поділу зон відпочинку в Україні, а саме: Чорноморсько-Азовський регіон та Карпатський регіон. На фоні перевантаженості першого і зростаючому попиті, Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок [29]. Також до сприятливих факторів слід віднести соціально-економічну специфіку гір. Так у гірських районах Карпатського регіону проживає близько 1,3 млн. чоловік, тобто близько 20% усього населення. Гори створюють специфічні, надзвичайно складні умови проживання та господарювання, тому гостро стоїть проблема зайнятості цих регіонів. Стабілізації цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер зайнятості сприятиме сільський зелений туризм з відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких буде задіяне місцеве населення [29]. В даному контексті іншої адекватної альтернативи рекреації просто не існує. Важливим пунктом покладання надій на відродження економіки регіону саме завдяки туристичній галузі є економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери, обумовлена тим, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства. Наприклад, в Італії він дає 17 млрд. дол., що дорівнює 30% від суми доходів щорічного експорту цієї країни [14]. Сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що далекі від зарубіжних. На основі розрахунків, проведених В.П.Руденком, зроблено групування областей України за рівнем загальної забезпеченості потенціалом природних ресурсів у балах. Якщо середній бал по Україні прийняти за 100, то усі області можна об’єднати у п’ять груп. При цьому Карпатський регіон, до якого входить Закарпатська область, відноситься до п’ятої групи (до 80 балів) [109]. Якщо розглянути компонентну структуру природно-ресурсного потенціалу, то на загальному фоні українські Карпати виділяються сполученням трьох видів природних ресурсів: водних, лісових, природно-рекреаційних (від 45 до 77% за сумою трьох компонентів усього ресурсного потенціалу району) [65, c 134]. Карпатські ландшафти, цілюще повітря, лікувальні води та грязі створюють сприятливі умови для розвитку в регіоні рекреації, насамперед санаторно-курортного господарства. Тут існує значна мережа санаторіїв – 69, спортивних баз (39), особливо із зимових видів спорту. Однією з передумов розвитку туризму в регіоні є відповідне транспортне сполучення. Провідним видом транспорту району є залізничний. Густота залізниць тут найвища в Україні. Найбільші залізничні вузли – Львів, Чоп, Красне, Стрий. Район має також густу мережу автомобільних шляхів, багато з яких пов'язують Україну з європейськими державами. Через його територію проходять найбільші транзитні газопроводи, нафтопровід „Дружба”, етиленопровід з Калуша в Угорщину. Густа і мережа внутрішніх трубопроводів. У Львові знаходиться найбільший аеропорт регіону. Налагоджені шляхові сполучення роблять регіон привабливий для туризму на основі економічної співпраці в усіх напрямках діяльності [65,c.185]. Економічний розвиток регіону обумовлюється з однієї сторони сформованою концепцією розвитку держави, а з іншої економічними та соціально-культурними уподобаннями самого регіону. Наявність підприємств різних галузей є наслідком необхідності більш рівномірного використання різних наявних ресурсів, включаючи наявні копалини, рівень освіти населення та природно-географічний потенціал. Слід зазначити, що в Карпатському регіоні сформувався індустріально-аграрний тип господарського комплексу з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством [7]. Отже, визначившись з першим фактором, дослідимо наявність та рівень розвитку промисловості у регіоні. Відповідно до цього у структурі господарства Карпатського соціально-економічного району провідною є промисловість, а галузі її спеціалізації – машинобудування, гірничодобувна, харчова, хімічна, легка, лісова і деревообробна, будівельних матеріалів. Основу машинобудування району складає приладобудування, яке орієнтується на кваліфіковану робочу силу та представлено виробництвом радіо- і телекомунікаційних приладів (Львів, Івано-Франківськ, Рахів, Чернівці). Наступним напрямком розвитку продуктивних сил є відносно високий рівень розвитку в районі транспортного машинобудування: виробництво автобусів та мопедів (Львів), авторемонтні і автоскладальні підприємства (Львів, Стрий, Борислав, Чернівці), вагоноремонтні заводи (Стрий, Львів, Івано-Франківськ). Особливість споживачів обумовила наявність сільськогосподарського машинобудування в Івано-Франківську, Коломиї, Долині. Цим же пояснюється і наявність підприємств з виробництва верстатів та іншого устаткування для машинобудівного комплексу (Львів, Рахів, Івано-Франківськ, Брошнів, Мукачево, Калуш, Ужгород, Дрогобич). Наступною галуззю та передумовою розвитку туризму, що створює конкурентне середовище, є хімічна, що включає концерн „Оріана” (м. Калуш), частка якого у промисловій продукції України складає 1%, а також ВО „Сірка” (Новий Розділ), ЗАТ „Софора1” (Ужгород), „Реактив” (Львів), „Бистриця” (Івано-Франківськ), „Гад лак” (Борислав) та ін. Ще одним напрямком розвитку Карпатського регіону є виробництво фармацевтичної та парфумерно-косметичної продукції, що створює передумови збільшення непродовольчого споживання. Сировинний чинник визначив географію розміщення підприємств лісової і деревообробної промисловості. Найбільші центри лісової і лісозаготівельної промисловості в районі – Сколе, Радехів, Турка, Берегово, Перечин, Болехів, Осмолода, Рахів, Свалява, Великий Бичків. Для підприємств сфери послуг в даному рекреаційному комплексі важливим чинником розбудови є також швидко зростаючий обсяг виробництва меблевої промисловості, що представлена великими підприємствами у Львові, Ужгороді, Золочеві, Берегові, Новоселиці, Сваляві. Набула значного розвитку в районі й легка промисловість, зокрема виробництво тканин (Долина, Львів, Чернівці, Борислав), швейне виробництво (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия, Червоноград). У Тисмениці знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення хутряних виробів, а взуттєву продукцію високої якості випускають у Львові, Чернівцях, Ужгороді, Коломиї, Стрию. В регіоні також знаходиться найбільший виробник паперу в Україні – Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. Папір продукують також у Львові, Коломиї, Рахові, Чернівцях. Перераховані чинники відносять до опосередкованих, що складають підґрунтя для розвитку конкурентного середовища. А безпосередній вплив на можливість розбудови існуючої та створення нової інфраструктури для підприємств сфери послуг здійснюють такі галузі, як харчова, цукрова, м’ясна, що можливо за рахунок розвитку приватних сільськогосподарських підприємств. Харчова промисловість району, хоча й поступається за обсягами продукції перед іншими регіонами країни, однак має помітну динаміку розвитку. М’ясна промисловість представлена підприємствами у Стрию, Львові, Самборі, Мукачеві, Золочеві, Дрогобичі. Найбільші підприємства молочної промисловості розміщені у Львові, Дрогобичі, Городку, Чернівцях, Ужгороді, Бродах та ін. У лісостеповій частині добре розвинена цукрова промисловість (Городенка, Кострижівка, Ходорів, Радехів). Спиртова й лікеро-горілчана галузь за обсягами виробленої продукції – одна з провідних у харчовій промисловості району. Разом з тим в Закарпатті традиційно добре розвинене виноробство. Обмеженість сільськогосподарських угідь району пояснює невисокі показники виробництва сільськогосподарської продукції, хоча продуктивність сільського господарства не поступається іншим регіонам України. Спеціалізується воно на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, на м’ясо-молочному і м’ясо-вовняному тваринництві. Важливою галуззю сільського господарства в районі стало садівництво і виноградарство (насамперед Закарпаття). вся работа находится по ссылке http://diplomukr.com.ua/raboti/21098?mod=dissertations

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.