Організаційні та нормативно-правові засади управління фінансовими ресурсами закладів охорони здоров’я дітей

     

     Важливою передумовою ефективного функціонування закладів охорони здоров’я є вироблення дієвого управлінського механізму для найповнішої мобілізації і раціонального використання фінансових ресурсів зазначених інституцій, визначальна складова якого – організаційне забезпечення. Воно передбачає створення та функціонування органів, котрі приймають управлінські рішення щодо обсягу та руху фінансових ресурсів галузі охорони здоров’я. На основі територіально-адміністративного поділу України лікувально-профілактичну допомогу дітям надають на трьох рівнях (рис. В.1 додатку В). Перший рівень – первинна медико-санітарна допомога – передбачає консультацію лікаря загальної практики (сімейного), діагностику та лікування найпоширеніших захворювань, спрямування пацієнта для надання спеціалізованої допомоги, проведення профілактичних заходів. Вторинна (спеціалізована) медична допомога – це кваліфіковане консультування, профілактика та лікування, які здійснюють лікарі-спеціалісти. Зазначені види медичної допомоги надають в амбулаторіях, сільських дільничних лікарнях, поліклініках, міських і центральних районних лікарнях. Третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу надають лікарі у спеціалізованих і багатопрофільних лікарнях, діагностичних та медичних центрах, диспансерах [124, с.97].

      Верховна Рада України формує основи державної політики охорони здоров’я шляхом закріплення законодавчих засад охорони здоров’я, визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних й інших регуляторів, затвердження переліку комплексних і цільових загальнодержавних програм охорони здоров’я.

      Складовою частиною державної політики охорони здоров’я в Україні є політика охорони здоров’я в АР Крим, місцеві та реґіональні комплексні та цільові програми, що формуються Верховною Радою АР Крим, органами місцевого і регіонального самоврядування та відображають специфічні потреби охорони здоров’я населення, яке проживає на відповідних територіях. Реалізація державної політики охорони здоров’я покладена на органи державної виконавчої влади. За це відповідає Президент України, який виступає ґарантом права громадян на охорону здоров’я, забезпечує виконання законодавства про охорону здоров’я через систему органів державної виконавчої влади та втілює у життя державну політику охорони здоров’я. Кабінет Міністрів України організовує розроблення та здійснення комплексних і цільових загальнодержавних програм, забезпечує розвиток мережі закладів охорони здоров’я й створює економічні, правові та організаційні механізми для стимулювання їх діяльності, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань охорони здоров’я тощо [30].

      Оперативне управління фінансовими ресурсами закладів охорони здоров’я дітей здійснюють: 1) Органи виконавчої влади спеціальної компетенції у галузі охорони здоров’я. На державному рівні управлінням фінансовими ресурсами медичних інституцій займається Міністерство охорони здоров’я України, яке забезпечує дотримання закладами охорони здоров’я права громадян на охорону здоров’я; бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності КМУ; готує пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров’я, розробляє та організовує реалізацію державних програм охорони здоров’я; управляє об’єктами державної власності у межах наданих повноважень; здійснює державну акредитацію закладів охорони здоров’я та проводить заходи щодо розвитку підприємницької діяльності закладами охорони здоров’я; аналізує і прогнозує показники стану здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини; бере участь у розробленні й затверджує державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я тощо [103].

      Міністерство охорони здоров’я АР Крим займає проміжне становище між МОЗ України та органами управління охороною здоров’я районного рівня в АР Крим і за обсягом наділених повноважень нагадує управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації, однак із урахуванням існування у складі України автономії називається міністерством. Для керівництва закладами охорони здоров’я на обласному рівні створені управління охорони здоров’я обласних державних адміністрацій. Вони, з одного боку, є спеціалізованим органом виконавчої влади області і їх утворює обласна державна адміністрація, а з іншого – як галузевий орган вони вступають у службові відносини з МОЗ України, належать до системи органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління охороною здоров’я. „Двоїстість” юридичної природи управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації проявляється у поєднанні в його діяльності як загальнодержавних, так і територіальних засад, і саме тому воно є головним „робочим” органом реалізації державної політики охорони здоров’я в області [17].

      вся работа находится по ссылке http://diplomukr.com.ua/raboti/20746?mod=dissertations