Фактори, що детермінують дитячий дорожньо-транспортний травматизм

      Починаючи розгляд факторів, що детермінують ДДТТ, виникає питання, чи є ДТП результатом випадкового збігу обставин.

      В.В. Лук'янов обґрунтовано заявляв, що безпричинних явищ не існує. Вивчаючи ДТП і фактори, що впливають на їх виникнення, можна знайти ознаки, спільні для ряду таких подій, але випадкові для окремо взятих пригод. Статистична закономірність, виявлена для будь-якої ознаки, спільної для групи автопригод, має всі якості закону: вона об'єктивна й обов'язково діє за певних умов [122, с. 17-18].

      Те ж саме висловлення з приводу відсутності безпричинних явищ ми знаходимо і в інших авторів. Так, І.П. Голосніченко зазначав, що всі явища і процеси у житті суспільства обов’язково виникають як результат дій певних причин [51, с. 54]. ДТП, у тому числі і за участю дітей, також мають причинно-наслідковий зв’язок.

      І.Г. Маландін вважав, що вживання терміну „нещасний випадок”, який особливо часто вживається для позначення ДТП з дітьми не прийнятне й абсолютно неправильне [129, с. 6]. Деякі автори визначали нещасний випадок як сукупність умов, обставин і причин, що сприяли травмуванню людини [166], інші - як раптове ненавмисне ушкодження людини, яке відбулося внаслідок впливу небезпечного фактору або особистої небезпечної поведінки [137]. Б.Л. Зотов словосполучення „нещасний випадок” в наведеному значенні розглядав з погляду наявності або відсутності провини певних учасників автопригоди [75, с. 4-5].

      Не виключаючи цілком можливості випадкового виникнення ДТП, коли неможливо визначити ні провину водія, ні провину самої постраждалої дитини, слід все ж таки підкреслити, що переважна більшість автопригод має причини й умови, що сприяють виникненню цього явища. Вивчення закономірностей, які породжують відхилення від установленого порядку дорожнього руху в певній мірі залежить від методологічного визначення їх детермінованості [156, с. 49]. Детермінованість (від лат. determinia – визначаю) означає зумовленість, наявність, відтворення [165, с. 44]. На думку Н.Ф. Кузнєцової, існує декілька видів детермінації: причини, умови і кореляти [113, с. 139]. Серед них у сфері дорожнього руху найважливіше значення мають причини та умови.

      У своїй сукупності причинність проявляє себе у конкретних зв’язках між явищами і наслідками, є їх органічною часткою і входить у процес соціальної детермінації як один із компонентів загальної системи діалектичної детермінації [89, с. 5; 70, с. 16].

      Отже, кожному явищу передують та (або) супроводжують його певні причини та умови. Питання постає під час визначення серед обставин та факторів, що впливають на явище саме тих факторів, що безпосередньо призводять або детермінують настання певних наслідків. У науці, залежно від об’єкту її вивчення, під причинами розуміють такі види детермінант, які породжують, викликають появу нового явища (наслідку) [119, с. 62]. Причина, будучи основою та сутністю наслідку, виступає у ролі вихідного та визначального елемента взаємозв'язку явищ [106, с. 96].

      ДТП не виникають на дорогах стихійно. Кожна автопригода є наслідком причини (або причин), яка її породила, зумовлюється сукупністю умов, наявність яких призводить до ДТП. Якщо причини аварійності - це негативні явища, що викликають її, то умови – це явища, що сприяють або не перешкоджають виникненню дорожньо-транспортного випадку.

      Щодо умов, то з погляду філософії, у широкому значенні, це вся різноманітність об’єктивного світу, що реально існує й оточує людей. Як філософська категорія „умови” завжди пов’язані з категорією „можливість”, а у кількісному прояві „ймовірність”.

      вся работа находится по ссылке http://mydisser.com/ru/catalog/view/2188.html