У нас уже 18716 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Поняття та система суб’єктів профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму

      Складність і різноманітність причин ДДТТ визначають участь у його попередженні багатьох міністерств, підприємств установ і громадян, необхідність координації і регулювання названої діяльності. На сьогодні попередженням ДДТТ у тій або іншій формі займаються багато державних органів і громадських організацій, сукупність яких дотепер не набула характеру упорядкованої і стійкої системи. На думку І.К. Шахриманьяна відсутність чіткого визначення суб'єктів попередження ДДТТ тягне за собою труднощі у з'ясуванні їхнього взаємозв'язку і підпорядкованості, а також місця серед інших суб'єктів забезпечення безпеки дорожнього руху. До того ж, діяльність переважної більшості установ, підприємств і організацій в аспекті попередження ДДТТ недостатньо регламентована, хоча іноді має складний, різнобічний характер [286, с. 18]. Як додаток про необхідність правової регламентації діяльності суб'єктів профілактики приведемо думку А.М. Воронова, який звертає увагу на те, що визначення і закріплення в нормативних правових актах цілей, завдань і функціональної специфіки діяльності служить необхідною умовою для встановлення адміністративно-правового статусу того або іншого суб'єкта управління [46, с. 40]. Формування як типових, так і конкретних організаційних структур забезпечення безпеки неповнолітніх у дорожньому процесі припускає з'ясування утворюючих їх основних компонентів, класифікаційних критеріїв, функціональних і комунікаційних зв'язків, адміністративно-правового статусу відповідних суб'єктів профілактичної діяльності. Вимога про узгодження зусиль суб'єктів превентивної роботи в цьому напрямку обумовлює чітке визначення і розмежування завдань, прав і обов'язків зазначених суб'єктів, тобто їхньої компетенції.

      Однак вважаємо, що по-перше варто дати визначення поняття „суб'єкта профілактики ДДТТ”, яке на сьогодні в теорії та нормативно-правових актах відсутнє.

      Оскільки адміністративно-правова профілактика ДДТТ здійснюється в рамках адміністративно-правових відносин і є предметом адміністративного права, необхідно розглянути поняття й ознаки суб'єкта адміністративного права.

      Питання про суб'єктів адміністративного права є одним з найважливіших, тому що вони виступають учасниками адміністративно-правових відносин, тобто вирішують задачі і здійснюють функції виконавчої влади, координуючі, розпорядницькі, контрольно-наглядові повноваження в області державного управління і місцевого самоврядування тощо. В.К. Колпаков зазначає, що в адміністративному праві під суб’єктом розуміють носія (власника) прав і обов’язків у сфері державного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатного надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати. Він виокремлює ряд особливостей (соціальних передумов), властивих суб’єкту адміністративного права. До них належать: а) зовнішня відокремленість, яка характеризується наявністю системоутворюючих ознак; б) персоніфікація в суспільних відносинах управлінського типу, тобто виступ у вигляді єдиної особи – персони; в) здатність виражати і здійснювати або персоніфіковану волю у відносинах з державою, або державну волю у процесі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. „Претендент”, який має названі особливості, набуває статусу суб’єкта тільки в тому випадку, якщо держава, використовуючи адміністративно-правові норми, робить його носієм (власником) прав і обов’язків, які реалізуються останнім у сфері державного управління [90, с. 96]. Суб’єктів адміністративного права можна поділити залежно від належності до державних структур на державні організації та їх представників та недержавні організації та їх представників [91, с. 75].

      Ю.М. Старилов дає такі визначення суб'єкта адміністративного права, кожне з яких підкреслює окремі його (суб’єкта) риси. Перше - це одна зі сторін публічної управлінської діяльності, учасник управлінських відносин, наділений законодавством правами, обов'язками, повноваженнями, компетенцією, відповідальністю, здатністю вступати в адміністративно-правові відносини. Друге – це конкретний учасник адміністративно-правових відносин, у які він вступає або за своїм власним бажанням, або в силу обов'язку, покладеного на нього спеціальною правовою нормою [151, с. 96-97].

      Виникнення адміністративно-правових відносин – це, по суті, об’єктивізація загальної управлінської волі держави в реальній поведінці конкретних суб’єктів. Суб’єкт адміністративних правовідносини – це фактичний учасник правових зв’язків у сфері управління [90, с. 80; 91, с. 75].

      Можна констатувати, що адміністративно-правова профілактика - це один із проявів публічної управлінської діяльності. В.К. Колпаков вважає, що публічне управління складається з державного управління, де суб’єктом виступає держава в особі відповідних структур, та громадського управління, де суб’єктами є недержавні утворення [91, с. 12].

      В адміністративно-правовій теорії зустрічаємо ще один цікавий термін - ”суб'єкти компетенції”, до яких Ю.О. Тихомиров відносить уповноважені інститути (структури) і осіб, що вправі та зобов'язані діяти в межах певної сфери на основі установлених повноважень [274, с. 58]. Варто додати, що будь-якому соціальному управлінню властиво відоме поєднання суб’єктів і об’єктів і навіть зміна їх місцями [104, с. 155].

      Теорія адміністративного права містить такі індивідуалізовані категорії, пов’язані з профілактичною діяльністю, забезпеченням суспільної безпеки, безпеки дорожнього руху як „суб'єкти профілактики правопорушень” (О.І. Остапенко [155], О.М. Макаренко [123]); „суб'єкти забезпечення суспільної безпеки” (А.М. Воронов [145], А.І. Стахов [269]); „суб'єкти управління процесом попередження аварійності” (Г.М. Максимов [128]), „суб'єкти управління дорожнім рухом” (М.М. Долгополова [63]) і т.д.

      Використовуючи термін „суб'єкт управління процесом попередження аварійності”, Г.М. Максимов указує, що це сукупність державних органів, відомств і організацій, що володіють системними ознаками, які безпосередньо займаються питаннями забезпечення безпеки дорожнього руху. Автор виділяє також такі ознаки як взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємодія елементів системи, нормативна урегульованість взаємин у здійсненні попереджувальної діяльності [128, с. 18-31].

      вся работа находится по ссылке http://mydisser.com/ru/catalog/view/2188.html

     

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.