Поліпшення стимулюючої здатності оплати праці
В економіці аграрних підприємств склалась складна ситуація, а особливо в соціально-трудових відносинах, включаючи систему оплати праці, яка не відповідає сучасним економічним вимогам. За період ринкових реформ різко знизилась роль заробітної плати в життєзабезпеченні сільського населення. Низький її рівень, не обґрунтована диференціація за галузями економіки, підприємствами і категоріями працівників негативно впливає на економічний розвиток аграрного виробництва. Тому існує об’єктивна необхідність покращення стимулюючої здатності оплати праці в аграрних підприємствах.
Низький розмір заробітної плати обумовлений, на нашу думку, причинами, що формуються на мікро- та макро- економічних рівнях. Мікрорівень створюється в середині окремо взятих аграрних підприємств, більшість з яких об’єднує тяжке фінансово-економічне положення. Ситуація, що склалася з оплатою праці пов’язана, на нашу думку, з повільною адаптацією агарних товаровиробників до нових умов господарювання та слабкою їх внутрішньою організацією. Зовнішній вплив на підприємство зумовлений особливостями державної економічної політики, яка має за стратегічну мету формування ринкового механізму регулювання заробітної плати як ціни робочої сили. Такий механізм повинен включати: багаторівневу, колективно-договірну систему в якій повинні бути відображені вимоги ринку праці до ціни робочої сили; податкову систему регулювання доходів підприємств і фізичних осіб; систему мінімальних державних гарантій з оплати праці; інформаційну систему, яка дасть працівникам і роботодавцям об’єктивне і повне представлення про ціну робочої сили за професіями, розрядами, територіями, галузями економіки тощо. Таким чином механізм регулювання заробітної плати в країнах з ринковою економікою базується на взаємодії трьох важливих ланок: ринку праці, державного регулювання та колективно-договірних відносинах. Кожна із вказаних ланок займає визначне місце в загальній системі регулювання оплати праці та має свій конкретний інструментарій. Даний механізм повинен мати соціальний напрямок і відрізнятися взаємозв’язком всіх складових його елементів, враховуючи існуючі тенденції, вітчизняний та зарубіжний досвід.
За роки економічних реформ було прийнято багато нормативних актів, положень і розпоряджень відносно питань управління заробітною платою, її індексації в умовах інфляції, регулювання на основі угод між державою, роботодавцями і профспілками. Але в своїй більшості вони не виконуються.
Необхідно розробити програму дій виходу із ситуації, що склалася. Задача такої програми зводиться до відновлення заробітної плати як реальної ефективно діючої економічної категорії, створення умов, коли в повному обсязі зможуть виконуватись її функції: відтворююча, стимулююча, мотивуюча та регулююча.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
