Оптимізація складу інфраструктури аграрного ринку

     

     

      Підвищений інтерес до формування і розвитку інфраструктурного комплексу регіонів порозумівається тим, що практично весь попередній період свого існування наша країна реалізовувала інвестиційні програми розвитку інфраструктури на основі галузевого підходу. При цьому використовувалися нормативні акти переважно відомчого призначення, фактично не ув'язані з регіональними проблемами інфраструктурного комплексу і не відповідали насущним потребам території. Сукупний рівень розвитку інфраструктури регіону і його перспективна потреба в ній визначалися на практиці підсумовуванням інвестиційних програм окремих відомств, не ув'язаних, як правило, з реальною потребою області. Які-небудь критерії й обґрунтовані нормативи розвитку інфраструктури і результатів її впливу на економіку регіону відсутні дотепер. Деякою мірою це порозумівається складністю оцінки соціально-економічних результатів впливу інфраструктури на функціонування територіальних суб'єктів господарювання.

      Разом з тим, теоретичні пророблення можливих підходів до розвитку інфраструктури дозволяють виділити два, значно різних друг від друга, аспекту формування - галузевий, уже досить реалізований на всьому економічному просторі країни, і функціонально-структурний, фактично ще не реалізований як у методологічному, так і в практичному плані. Окремі теоретичні вишукування регіонального аспекту розвитку інфраструктури мали місце в попередній період, але їхня методологічна база спиралася на реалізацію поза ринкових концепцій по створенню регіонального інфраструктурного комплексу.