Реструктуризація як складова стратегічного розвитку підприємств
Реструктуризація – це передусім засіб забезпечення конкурентоспроможності підприємства за рахунок оптимізації його структури, матеріальних та фінансових потоків.
Стратегія реструктуризації конкрет¬ного підприємства має передбачати:
– зменшення витрат і підвищення продуктивності праці, зниження витратності виробництва,
посилення контролю якості продукції або надання послуг;
– запровадження ретельно обґрунтованої нової технології виготовлення виробів або надання послуг;
– модернізацію або заміну технічного устаткування.
Відповідно до циклу розвитку підприємства можна вибрати одну з можливих базових стратегій (зростання, ста¬білізації, виживання) і для кожної з них визначити страте¬гічні альтернативи, що наведені в табл. 1.2.
Поряд з базовою та альтернативними стратегіями на підприємствах формуються і
реалізуються функціональні і ресурсні субстратегії (рис. 1.7).
Таким чином, можна зазначити, що реструктуризація на рівні окремого підприємства може бути сполученням субстратегій підприємства.
Кожна субстратегія містить:
– цілі, умови та основні напрями діяльності в тій або іншій сфері, кінцеві результати за функціональними субстратегіями або вплив на ці результати реалізації ресурсних суб¬стратегій;
– порядок і послідовність (у просторі та часі) вирішення завдань довгострокових планів;
– сукупність заходів, адекватних призначенню субстра¬тегії і тих, що забезпечують досягнення поставленої мети.
Субстратегії є складовою частиною одного цілого — за¬гальної стратегії розвитку підприємства. Тому їх необхід¬но розробляти та реалізовувати як взаємозв'язані, взаємозумовлені й узгоджені елементи інтегрованого комплексу.
Головний критерій вибору пріоритетного напряму розвитку підприємств – адаптація своїх можливостей до конкретної ринкової ситуації
