Бізнес-стратегії організації, що виступає виробником продукції на ринку морозива
Аналіз, проведений в попередньому розділі, показав, що сучасний вітчизняний ринок морозива має виражену конкурентну структуру, характеризується продуктовою структуризацією, а також функціональною структуризацією, в рамках якої виділяються не тільки групи підприємств, що забезпечують сировиною, виробляють готову продукцію, транспортують її до споживача. Більш глибоко на ринку морозива проявляється функціональна структуризація у сфері маркетингу. Виділяються організації, що не мають виробничих потужностей і забезпечують не тільки розподіл, зберігання, транспортування готової продукції, але також управління торговою маркою, розміщуючи контракти на виготовлення морозива на інших виробничих площадках.
Характерною ознакою ринку морозива є суттєві ризики логістики, пов’язані із можливим зниженням якості продукту в процесі транспортування, тому актуальним напрямком розвитку ринку стає інтеграція на базі логістичного ланцюга «сировина – морозиво – споживач».
Відчуваючи залежність від сезонних коливань ділової активності, виробники мають схильність до диверсифікації виробництва. В даній частині дослідження маємо намір простежити залежність між рівнем диверсифікації та показниками фондовіддачі та енерговіддачі продукції, обґрунтувати методику визначення рівня диверсифікації ґрунтуючись на певному рівні агрегування товарних груп продукції. Також серед завдань даної частини дослідження зазначимо визначення оптимального обсягу реалізації через один з каналів збуту. Взявши до уваги ці та інші специфічні характеристики структурованого ринку морозива, в даній частині дослідження з необхідністю маємо сформулювати наукові засади та практичні рекомендації щодо формування корпоративної стратегії підприємства-виробника.
Неможливо вибрати і «нав’язати» фірмі стратегію, яка є оптимальною на думку дослідника, тому що: 1) думка дослідника є суб’єктивною, похідною від його власних цільових установок; 2) дослідник може не володіти всією інформацією, необхідної для прийняття рішення (комерційна таємниця, особисті стосунки власників, керівників, конкурентів тощо);
3) запропонована стратегія може вирішити лише одну практичну проблему і не матиме теоретичного узагальнення та наукової цінності. Тому метою даної частини дослідження має стати створення методик для аналізу стратегічних альтернатив, які адаптовані до умов ринку морозива та інших ринків, подібних за рівнем і динамікою структуризації та спираються на положення економіки підприємств.
