Удосконалення законодавчих актів, норми яких регулюють демографічну політику в Україні
Чільне місце в ефективному функціонуванні адміністративно-правового регулювання демографічної політики займає право. Зовнішнім виразом права виступає законодавство – отже, реформування останнього є першим кроком для досягнення результатів у сфері демографічного розвитку.
Погоджуючись з думкую професора О.П. Рябченко, вважаємо, що вдосконалення законодавства повинно здійснюватись за критерієм відповідності Конституції України і проводитись у таких напрямках:
розробка концепції розвитку законодавства;
розробка правових засад зовнішньої і внутрішньої політики;
трансформація правової системи відповідно до міжнародних правових норм;
запровадження попередньої експертизи законопроектів (особливо демографічної);
удосконалення бюджетного процесу;
розробка засад середньо- та довгострокового (стратегічного) планування;
упорядкування діяльності органів виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях;
удосконалення фінансової основи діяльності суб’єктів адміністративно-правового регулювання [215].
Отож потрібно розробити таку структуру законодавства, яка б містила не лише закони, а й підзаконні нормативні акти, відзначалася логічною послідовністю прийняття цих актів та системною їх узгодженістю. Мова йдеться про узгодженість не лише в рамках певної галузі законодавства, а й законодавства у цілому – адже відносини у сфері демографічної політики потребують комплексного впливу на них норм різних галузей права і законодавства (конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного, сімейного, житлового, трудового, кримінального та ін.).
Український демограф І.М. Прибиткова виділяє демографічну функцію права, яка означає відносно відособлений, прогресивний напрям гомогенного (однорідного) юридичного впливу на свідомість, волю і поведінку людей, здатний забезпечити оптимальну чисельність населення, встановити такий режим його відтворення і міграційної рухливості, який би повністю відповідав завданням держави і суспільства [27, с. 27]. Серед характерних особливостей демографічної функції права науковець виділяє: а) відносно самостійне місце у системі функцій права; б) динамізм; в) стабільність; г) відповідна сфера реалізації; д) цілеспрямований вплив; е) управління демографічними процесами та юридичний вплив на поведінку людей здійснюється через їх свідомість і волю тощо.
