Поняття, сутність, зміст та історичні витоки корупції

     

      Корупція як система негативних відносин стала в сучасному суспільстві однією з найгостріших проблем, не тільки тому, що є свідченням деградації моральних основ суспільства, але і тому, що спричиняє негативні наслідки для більшості сфер господарювання, економіки та промисловості.

      Ефективність боротьби з будь-якими антисоціальними проявами не в останню чергу залежить від правильного розуміння їх сутності, та історичних витоків. Це стосується і корупції, прояви якої завжди негативно позначались на добробуті держави та суспільства в цілому.

      Історія корупції - це історія людської цивілізації. Вона є такою ж давньою, як і саме державне управління. Про це свідчать пам’ятки культури та історичні джерела різних епох і народів. Так, наприклад, ще 2300 років тому Брахман – верховний жрець Чандрагупти, визначив, щонайменше, сорок способів розтрати державних коштів [1, c. 54 ]. А у Стародавньому Китаї, з метою запобігання корупції, чиновники отримували додаткове грошове утримання - «янь-льєн», так зване «заохочення чесності» [2, с. 77]. Водночас, варто зауважити, що сучасні дослідники не мають доказів існування в період ранньої державності не тільки власне терміну «корупція» (що зрозуміло з позицій лінгвістики), але й будь-якого іншого еквівалента цьому терміну. Загальне уявлення про корупцію в цей період ще тільки формувалось.

      Уперше термінологічний еквівалент корупції, хоча й доволі нечіткий, появився у Давній Греції. Корумпувати – означало, передусім, ушкоджувати шлунок поганою їжею, псувати воду, палити майно, марнувати статки, і тільки потім – спричиняти занепад моральності, губити свободу, розбещувати молодь, підкуповувати окремих людей або народ у цілому.

      Одним із перших давньогрецьких філософів, який розглянув феномен корупції на системному рівні, був Аристотель. У своєму трактаті «Політика» він визначив корупцію не також і як сукупність певних правопорушень, але й як явище, що негативно впливає на державу, і за певних умов може спричинити її загибель або занепад [3, с. 150].