Матеріальна відповідальність сторін трудового договору

     

      Дослідженням матеріальної відповідальності в трудовому праві займались вітчизняні й іноземні учені: О.А. Абрамова, С.О. Іванов, С.С. Каринський, Л.О. Сироватська, М.Й. Бару, О.Т. Барабаш, Є.С. Белінський, В.С. Венедиктов, Г.С. Гончарова, Д.О. Карпенко, А.Р. Мацюк, З.К. Симорот, В.М. Скобєлкін, П.Р. Стависький, О.І. Процевський, В.І. Прокопенко, Н.М. Хуторян та ін. Однак, ця проблема все ж не втратила актуальності.

      Для визначення матеріальної відповідальності за трудовим правом з позиції позитивної відповідальності, як вважає Є.С. Белінський, немає достатніх правових підстав. Матеріальна відповідальність обов’язково пов’язана з майновими наслідками для працівника, вона настає тільки за шкоду, заподіяну в минулому. Матеріальну відповідальність робітників і службовців необхідно розглядати тільки в ретроспективному аспекті, як відповідальність за правопорушення з урахуванням усіх його елементів. Матеріальна відповідальність робітників і службовців за трудовим правом – це добровільне чи примусове виконання в установленому законом розмірі і порядку їх обов’язку повернути шкоду, заподіяну трудовим правопорушенням підприємству, з яким вони перебувають у трудових правовідносинах на момент заподіяння шкоди [3, с. 18-21].

      Л.О. Сироватська визначає матеріальну відповідальність робітників і службовців як обов’язок відповісти перед адміністрацією підприємства (установи) за вчинене майнове правопорушення і відшкодувати заподіяну шкоду в установленому законом розмірі [10, с. 94].

      У той же час, П.Р. Стависький визначає матеріальну відповідальність у трудових відносинах як обов’язок суб’єкта трудових правовідносин відшкодувати майнову шкоду, заподіяну іншому суб’єкту винним порушенням своїх обов’язків у межах і порядку, встановлених законом [20, с. 65].

      В історичному контексті матеріальну відповідальність у трудовому праві спочатку трактували лише як матеріальну відповідальність робітників і службовців. Надалі було доведено також існування матеріальної відповідальності іншої сторони трудового договору (підприємства, установи, організації, роботодавця) і необхідність виділення її як самостійного підвиду матеріальної відповідальності в трудовому праві [20; 80].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ